Чому бізнес не підтримує законопроєкт про НКРТ |

Залежне регулювання: П’ять причин чому бізнес не підтримує законопроєкт про НКРТ. Основна претензія бізнесу в тому, що проєктом закону закладені механізми, які ставлять під сумнів забезпечення незалежності НКРТ, зібрав ЦТС.

Бізнес вже давно говорить про необхідність створення незалежного органу, який буде регулювати тарифоутворення на транспорті. Головна мета – створити умови всередині держави, при яких товари українського виробництва зможуть гідно конкурувати на міжнародних ринках шляхом встановлення об’єктивних, економічно обґрунтованих тарифів на послуги в сфері транспорту, що надаються суб’єктами природних монополій всередині країни.

Спроби робилися ще в 2012-2013 рр., проте так і не увінчалися успіхом. У листопаді 2014 року тема створення НКРТ була включена до коаліційної угоди.

“У нас було завдання відокремити тарифоутворення від залізниці”, – відзначав тодішній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

Окремий законопроєкт, який передбачає створення НКРТ, в грудні 2015 року, після схвалення Кабінетом міністрів, був переданий на розгляд Верховної Ради. Однак до його затвердження справа не дійшла. Після того як міністром став Володимир Омелян, питання про створення незалежного регулятора знову опинився на порядку денному. Омелян говорив, що прийняття ключових для галузі законопроєктів, в тому числі по НКРТ, є для нього пріоритетом. На голосування за закон тодішній міністр розраховував восени 2016 року, але, як ми бачимо, його плани також не увінчалися успіхом.

Вже пройшло понад 9 місяців з початку роботи Верховної Ради України IX скликання, але ринок так і не бачить новий законопроєкт по НКРТ, необхідність в якому вже перезріла. Комітет з питань транспорту та інфраструктури, під керівництвом Юрія Кисіля, не діє і не робить конкретних кроків в активізації цього питання.

Що стосується проєкту закону, опублікованого Міністерством інфраструктури в травні цього року, він практично ідентичний законопроєкту № 2699 “Про НКРТ”, який подавався попереднім складом Кабінету міністрів в грудні минулого року. Як тоді, так і зараз, бізнес наполягає на його серйозного доопрацювання, зокрема, в питанні незалежності комісії.

Що ж не так з новим законопроєктом і які претензії, крім сумнівної незалежності, є у ринку?

Незалежний статус і публічність регулятора

Основна претензія бізнесу в тому, що проєктом закону закладені механізми, які ставлять під сумнів забезпечення незалежності НКРТ. Зокрема, пропонується вкрай непрозора схема відбору кандидатів в члени Конкурсної комісії. П’ятьох з семи членів комісії визначає Кабінет міністрів і виключно за поданням Мінінфраструктури.

У Європейській бізнес асоціації (ЄБА) також зазначають, що наполягають на незалежний статус НКРТ, як органу, який повинен об’єктивно і неупереджено формувати тарифну політику суб’єктів природних монополій.

“Якщо незалежності немає, то і необхідність в створенні регулятора відпадає, оскільки створювати на додаток до МІУ ще одне “міністерство” з аналогічним механізмом прийняття рішень і підконтрольністю КМУ, бізнесу не потрібно”, – зазначає Ольга Копійка, співголова Логістичного комітету ЄБА.

Тому бізнес пропонує включити в формування комісії не тільки МІУ, але і Верховну Раду, Державну регуляторну службу, Антимонопольний комітет, профільні та громадські організації.

“Це вже був би непоганий плацдарм для незалежності”, – говорить Копійка.

Необхідно передбачити публічність регулятора і відкритість його діяльності. Регулятор повинен бути підзвітний Верховній Раді України. Регулятор повинен подавати в парламент звіт про свою діяльність і виконання завдань державного регулювання в сфері транспорту, звіт про використання коштів за попередній рік.

Розмиті повноваження

Проєктом закону передбачається здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю, в тому числі за формуванням тарифів / зборів / плат, за діяльністю як суб’єктів природних монополій у сфері транспорту, так і суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту.

“Регулятор буде встановлювати тарифи і здійснювати державне регулювання послуг суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках. Такий підхід в новій редакції законопроєкту намагаються замаскувати через термін” суб’єкти регулювання “, що включає як суб’єктів природних монополій, так і суб’єктів на суміжних ринках”, – говорять в компанії “Нібулон“.

В ЄБА з цього приводу зазначають, що мета регулятора – навести порядок (регулювати) монопольні ринки, а не втручатися в конкурентні ринки, де функціонує ринкова економіка.

“Текст законопроєкту передбачає регулювання НКРТ цін і тарифів для суміжних галузей, таких як перевезення вантажів, пасажирів залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом. У чому полягає логіка, доцільність таких спроб – не зрозуміло. Знову ж, перелік послуг, які будуть підлягати регулюванню, має бути визначений законом, як це потрібно на сьогодні. Законопроєкт же пропонує визначати перелік таких послуг підзаконними актами”, – розповідає Ольга Копійка.

Фінансове навантаження

Фінансування НКРТ пропонується здійснювати не тільки за рахунок природних монополій, а й інших учасників ринку – суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту. В ЄБА вважають, що потенційно це може стати додатковим фінансовим навантаженням для бізнесу. У свою чергу, це може спричинити за собою збільшення вартості послуг таких компаній і подальше зниження конкурентоспроможності українських товарів / послуг на світових ринках.

Портові збори

Проєкт закону належним чином не встановлює повноваження НКРТ, які стосуються регулювання тарифів на послуги, які оплачуються у складі портових зборів, а також контролю за цільовим використанням коштів від портових зборів. Проєкт закону говорить про те, що комісія повинна регулювати тарифи на спеціалізовані послуги в портах, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом міністрів. До них відносяться: лоцманська проводка, регулювання руху суден, забезпечення проведення криголамних робіт, забезпечення доступу портового оператора до причалу. Тобто, послуги, які оплачуються у складі портових зборів, в цей список не включені.

Бізнес дотримується думки, що НКРТ повинна регулювати не тільки тарифи на спеціалізовані послуги, але і портові збори.

“Великі очікування від майбутньої діяльності НКРТ ЕВА пов’язувало саме з переглядом діючих тарифів на портові збори, з розробкою методики портових зборів. Але належним чином законопроєкт не регулює якраз це питання, що теж необхідно допрацьовувати”, – зазначає Ольга Копійка.

Підсумовуючи, варто зазначити, що створення НКРТ нарешті може зрушити з мертвої точки. Однак бізнес завжди просив про незалежного регулятора для гарантії конкурентоспроможності логістики, а не про черговий центральний орган виконавчої влади. Ухвалення законопроєкту може дійсно стати перемогою, як для поточного складу транспортного комітету Верховної Ради, очолюваного Юрієм Киселем, так і для всієї галузі. Але тільки за умови якісної спільної роботи депутатського корпусу і ринку.