На презентації дослідження ЦЕС – “Лібералізація залізничного ринку в Україні” заступник голови Наглядової ради АТ “Укрзалізниця” Даніель Білак повідомив, що до кінця 2020 року УЗ має намір завершити внутрішню реорганізацію, а з 2021 року вивести активи компаній УЗ, які готуються до приватизації, та передати їх до ФДМУ. Зрозуміло, що для їх реалізації будуть необхідні відповідні рішення від уряду.

Дмитро Яблоновський, співавтор дослідження розповів про те, що саме з досвід країн ЄС нам потрібно врахувати перед відкриттям свого ринку. З досвіду інших країн нам слід: запроваджувати конкуренцію між перевізниками, створювати регулятори і надати УЗ статусу оператора інфраструктури, а також забезпечувати компенсацію витрат від держави за збиткові перевезення.

Щодо головних тез з опитування стейкхолдерів:

Більшість підтримує лібералізацію, проте не задоволені швидкістю просування реформи, також більшість вважає, що саме реформа корпоративного управління зменшить політичний вплив. А ще була спрогнозована поява близько 3-6 приватних перевізників у випадку відкриття ринку.

Головним ризиком експерти вважають можливості “захоплення регулятора” приватними гравцями чи представниками влади. Адже якщо очікуване відкриття ринку залізничних перевезень провести без добре спланованих системних заходів – існують ризики для безперебійності транспортної логістики.

Учасники опитування в переважній більшості відзначили, що прогрес лібералізації залізничних перевезень відсутній або надто повільний. Основними чинниками повільного темпу запровадження реформ респонденти називають політичні інтереси, а також відмінність інтересів стейкхолдерів та різне розуміння спільних цілей. Держава не має розуміння мети володіння Укрзалізницею, впевнена левова частка учасників анкетування.

Основними зацікавленими сторонами у реформі ринку залізничних перевезень учасники назвали підприємства гірничо-металургійного комплексу та великі аграрні холдинги, які бажають створити власних перевізників та пролобіювати низький тариф на доступ до інфраструктури. Основний інтерес зацікавлених сторін полягає у вчасному транспортуванні своєї продукції, покращенні сервісу та підвищенні ефективності роботи Укрзалізниці. Створення конкурентного середовища та приватизація інфраструктури – набрали найменшу кількість голосів.

Деякі респонденти вважають, що найбільші потенційні оператори зацікавлені придбати чи взяти у лізинг старі локомотиви в сусідніх країнах, зберігаючи при цьому найнижчій можливий тариф на доступ до інфраструктури.

Усі учасники опитування переконані, що вартість доступу до інфраструктури після відкриття ринку для приватних операторів зросте у 2-5 разів поточних витрат на перевезення вантажів, оскільки буде встановлено справедливий, економічного обґрунтований тариф.

Практично ніхто з учасників опитування не бачить можливості розвитку високошвидкісного пасажирського руху. Натомість підкреслюється, що фінансування державою економічно важливої інфраструктури та покриття збиткових пасажирських перевезень є звичною практикою збереження ключової залізничної інфраструктури в Євросоюзі.

Андрій Рязанцев, директор з розвитку бізнесу УЗ зазначив, що близько 50% інфраструктури залізниці перевозить тільки 2% вантажів.

“Це 9 млрд утримань, які дають просто якісь копійчані доходи, які ми також тягнемо на собі. Тому no money no honey. Ми не можемо залишатись добрим дядьком, чиї вагони під’їжджають під кожну хату, в той час коли в нас за останні 10 років на 37% локомотивів стало менше”, – прокоментував спікер.

Перед відкриттям ринку залізничних перевезень має бути прийнято низку необхідних рішень:

Уряду слід визначитись, Укрзалізниця являтиме собою вертикально-інтернований холдинг із розділеними дочірніми компаніями (оператори інфраструктури та операторами перевезень), чи буде застосована модель повного відокремлення оператора інфраструктури та операторів перевезень.

Задля підтримання залізничної мережі України у робочому стані потрібне достатнє фінансування майбутнього оператора інфраструктури.

Укрзалізниця має забезпечити чітке розділення бухгалтерського обліку ( та господарської діяльності) з управління інфраструктурою від інших послуг – пасажирських та вантажних перевезень, а також – незалежне управління кожною їз компаній.

Слід переглянути тарифи на перевезення та підготувати методику розрахунку зборів за доступ до інфрастуктури. Збори за доступ до інфраструктури повинні, як мінімум, покривати прямі витрати оператора інфраструктури.

Має бути скасовано крос-субсидування вантажними перевезеннями пасажирських та вирішені питання щодо: 1) механізму фінансування пасажирських перевезень, 2) розділення пасажирських перевезень на комерційні та суспільно важливі, 3) дерегулювання тарифів на категорію комерційних перевезень.

Необхідно створити Нацкомісію з регулювання залізничного транспорту та передати від Міністерства інфрастуктури України до її компетенції питання регулювання тарифів. Також слід створити орган безпеки на залізничному транспорті, який визначатиме вимоги до перевізників, перевірятиме відповідність цим вимогам та видаватиме ліцензії на здійснення перевезень.

 

Позначки: , , , , , , , ,