Польcька залізниця звинувачує Укрзалізницю у блокуванні вантажних перевезень
Майже півтора місяці в Україні діють обмеження транзиту залізничних перевезень до Польщі. Переговори між сторонами не вирішили проблему
Член правління PKP SA Анджей Ольшевський оприлюднив офіційне звернення польської компанії, в якому зазначається, що з 30 листопада “існує безстрокова заборона” на залізничні перевезення транзитом територією України до Польщі з території 15 країн, зокрема Китаю, Росії, Казахстану.
“Хочу підкреслити, що нам невідомі безпосередні причини введення такого обмеження для PKP. Дії Укрзалізниці на практиці означають різке зниження транзиту товарів через територію України на лінії Схід-Захід, які спрямовані до Польщі, і це призводить до повної затримки транзиту”,- заявив Ольшевський.
Він додав, що Польща є єдиною країною, якої стосується ця заборона з українського боку, в наслідок чого вже другий місяць поспіль міжнародний ланцюг постачання до Польщі перервано, а польська сторона не знає, як довго триватиме ця ситуація.
“Хочу підкреслити, що ми дуже здивовані односторонньою забороною транспортування з українського боку. Призупинення перевезень по Шовковому шляху є безпрецедентним рішенням”, – наголосив Ольшевський.
За його словами, це рішення суперечить міжнародній конвенції про залізничні вантажні сполучення (SMGS) і двостороннім домовленостям у сфері залізничного транспорту.
Ольшевський повідомив, що 10 січня між представниками PKP SA й Укрзалізниці відбувся останній раунд переговорів, але проблема залишилася. Крім того, з 20 січня Укрзалізниця вводить чергову заборону на ввезення вантажу українською компанією на територію Польщі, що додатково погіршить ситуацію як польської компанії з вантажних перевезень PKP Сargo, так й Укрзалізниці.
Член правління PKP SA зазначив, що польська сторона “вичерпала можливості” домовитися шляхом двосторонніх переговорів з українськими партнерами, відтак публічно оприлюднює свої очікування про відмову Укрзалізниці від запроваджених обмежень й відновлення регулярного і безперебійного залізничного руху товарів між обома країнами.
У свою чергу голова правління PKP “LHS” Збігнєв Траціхлеб повідомив, що Польща в останні роки інвестувала значні кошти, аби збільшити залізничну пропускну здатність між Польщею та Україною, а також переконала партнерів з Китаю про надійність транзитного залізничного шляху через Україну. Він повідомив, що у грудні 2019 року з Китаю вирушив перший контейнерний потяг через Казахстан, Росію та Україну до Польщі. У 2020 році було здійснено рух по цьому маршруту 40 контейнерних потягів, а за 11 місяців 2021 року – 124 потягів. Водночас на грудень минулого року було законтрактовано рух 87 контейнерних потягів з Китаю і 6 потягів до Китаю, але через обмеження української сторони це стало неможливим.
Польський посадовець підкреслив, що “попри інформацію української сторони, не існує жодних технічних перешкод для здійснення транзиту”.
Нагадаємо, що 1 грудня 2021 року в АТ «Укрзалізниця» провідомили про тимчасові обмеження на перевезення транзитних вантажів у напрямку Польщі через проведення активних робіт з модернізації інфраструктури: електрифікації дільниці Ковель — Ізов — Держкордон та модернізації дільниці Знам’янка — Здолбунів. У зв’язку із цим пропускна спроможність у напрямку Польщі знизилася до 350 вагонів на добу, тому ввели конвенцію на транзит. Відновити транзитні перевезення обіцяли пісял завершення інфраструктурних робіт.
19 січня під час онлайн-зустрічі з вантажовласниками заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерій Ткачов, відповідаючи на запитання про терміни скасування обмежень у польському напрямку, повідомив:
Це трохи інший рівень прийняття рішень, ніж Укрзалізниця. Офіційна причина – електрифікація. Ми самі чекаємо, коли буде скасовано конфенцію на відправлення.
Раніше стало відомо, що Україна готується до подачі скарги на дії Польщі в міжнародний арбітраж з приводу обмеження з боку Варшави на кількість дозволів на вантажні автоперевезення для України. Три роки тому Варшава в односторонньому порядку зменшила кількість цих дозволів з 200 тис. до 160 тис., мотивуючи це тим, що на засадах взаємності польська сторона використовує набагато менше цих дозволів. Українська сторона апелює, що через штучне обмеження Польщею кількості дозволів значно страждає експорт українських товарів до Польщі та країн ЄС. Як нещодавно зауважила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, подача Україною скарги до міжнародного арбітражу не має жодного політичного підтексту.
