До 18 січня Україна, Румунія, Польща та Молдова мають визначити ключові інфраструктурні проєкти, які згодом будуть профінансовані за рахунок грантів Єврокомісії та кредитів від ЄБРР

Європейська Комісія та ЄБРР провели конференцію за участі міністрів України, Молдови, Польщі та Румунії, та погодили фінансовий пакет в обсязі 1 мільярда євро для розвитку «коридорів солідарності», що були створенні для доставки українського експорту на європейський та на світовий ринки. Повідомляє REUA з посиланням на Укрінформ.

Єврокомісар з питань транспорту Адіна Валеан повідомила, що для розвитку «коридорів» зроблено максимум за наявних ресурсів:

«Для того, щоб рухатися далі, а ми маємо рухатися далі, нам потрібно більше інвестицій: у залізничні шляхи, у сканери та в обладнання для перевалки, а також для оновлення інфраструктури. Разом, Європейська Комісія, ЄБРР та Світовий Банк оголосили про виділення фінансового пакету в 1 мільярд євро, що призначений для фінансування виключно «коридорів солідарності», – наголосила Єврокомісар.

За її словами, сьогодні Україна і Молдова отримали доступ до можливостей Фонду з’єднання Європи (CEF), що є фінансовим інструментом транспортного європейського проєкту TEN-T. Ці ресурси можуть бути використані для реалізації транскордонних проектів та для усунення «вузьких місць» під час операцій на «коридорах солідарності».

«Коридори солідарності» (EU Solidarity Lanes) працюють вже 7 місяців. За цей час за їх допомогою були перевезені більше 17 млн тонн зерна, а також багато інших товарів – від гуманітарної допомоги та пального до їжі для тварин та добрив. Водночас, ці транспортні шляхи стали коридорами життя для економіки України, і вони продовжуватимуть працювати.

Дунайський шлях та румунський порт Констанца прийняли на себе головне навантаження – саме на них припали майже 50 відсотків усього експорту українського зерна, що доставлявся «коридорами солідарності». Водночас, другим найбільшим та найбільш напруженим маршрутом є сухопутний коридор через Польщу. Дуже важливими є також можливості так званого адріатичного коридору.

Єврокомісія вже працює з ЄБРР із визначення ключових інфраструктурних проєктів. Перші змішані фінансові інструменти, що складатимуться з грантів Єврокомісії та кредитів від ЄБРР для підтримки «коридорів солідарності», будуть представлені вже незабаром.

«Мої служби вже розпочали виділення 259 мільйонів євро, які ми маємо намір залучити через CEF, включаючи його підрозділ з військової мобільності. Разом з тим, ми перебуваємо під тиском часу, щоб забезпечити швидке виділення грошей для найбільш невідкладних проектів. Саме тому я закликала колег-міністрів з Румунії, Польщі, України й Молдови, завершити погодження «короткого листа» проєктів протягом наступних тижнів, оскільки ці проєкти мають бути представлені до 18 січня, коли конкурс за поточною програмою CEF буде закритий», – сказала Адіна Валеан.

Вона зауважила, що Єврокомісія і ЄБРР мають обнадійливі результати у конкурсі проєктів військової мобільності. Із загальної суми у 600 мільйонів євро, що є доступними в рамках цього пакету, для розвитку саме «коридорів солідарності» були представлені проєкти на суму, що перевищує 10% від такого пакету військової мобільності.

«Я переконана, що ми зможемо ухвалити більшість з цих проєктів, що є дуже доброю новиною для країн-членів, які перебувають на лінії фронту», – додала Єврокомісар.

Ще одним добрим прикладом підтримки з боку Єврокомісії і ЄБРР, за її словами, є виділення гранту у 20 млн євро, які ЄС виділив для Молдови, що буде доповнений кредитом на 12 мільйонів євро від ЄБРР. Ця підтримка дозволить провести модернізацію північно-південних залізничних маршрутів, та спростить перевезення українського експорту територією Молдови до Дунайських портів.

Серед інших проєктів – обладнання для нічного судноплавства на Дунаї (каналом Суліна), вдосконалення прикордонних переходів між Польщею, Румунією, Молдовою й Україною, мобільне обладнання для нічної навігації, мобільне обладнання для перевалки вантажів, обладнання місць паркування для вантажівок, вдосконалення залізничних шляхів до портів Румунії тощо.

Нагадаємо, Україна увійшла до TEN-T у 2017 році. Минулого року Україна ініціювала перемовини щодо включення українських залізничних та річкових маршрутів до TEN-T. Відповідно до Індикативного Інвестиційного Плану Європейської Комісії розвитку TEN-T коридорів, до 2030 в Україні планується реалізувати проєкти на загальну суму 4,45 млрд євро. Це найбільший показник серед всіх держав «Східного партнерства» ЄС.

У 14 грудня 2021 року Європейська Комісія запропонувала оновлення щодо Регламенту TEN-T, а у липні 2022 року були оголошені поправки, що відобразили вплив російського вторгнення в Україну: пропозиція включити українські логістичні шляхи до мережі TEN-T та відмовити російським та білоруським.

У пропозиції також зазначається, що різниця у ширині залізничної колії в Україні та більшості країн ЄС є величезною перешкодою для сумісності. Пропонується передбачити заходи щодо переходу залізничних ліній на європейську стандартну ширину колії – 1435 мм, оскільки відсутність оперативної сумісності робить залізничну мережу ЄС вразливою.

 

Позначки: , , , , ,