Як залізниця втрачає вантажопотік
Вантажопотік зерна йде з залізниці на автомобільний і річковий транспорт. Як це сталося і до чого призведе, розмірковує у своєму блозі Валерій Ткачов, заступник директора з логістики компанії “ТД “Дельта Вілмар” на Ліга.Бізнес.
За підсумками 2018 року обсяг транспортування зернових вантажів залізницею скоротився на 10%. За оцінками аналітиків зернового ринку, Укрзалізниця (УЗ) транспортувала 33,7 млн т зернових вантажів – на 3,2 млн т менше показників 2017 роки (36,9 млн т). Такі цифри досягнуті на тлі рекордного для України врожаю зернових, бобових і олійних культур (92 млн т) і ажіотажного попиту на залізничні перевезення з боку аграріїв. Чому зернові вантажі йдуть із залізниці?
Варто виокремити три причини.
Економіка, а саме, різке підвищення вартості транспортування зерна у 2018 році.
Минулого року фактична вартість транспортування зерна залізницею зросла на + 80-90% (це сумарне підвищення з урахуванням зростання тарифу; вартості використання вагонів; застосування УЗ різних додаткових коефіцієнтів).
Позиція менеджменту УЗ однозначна: зростання вартості транспортування вантажів залізницею триватиме. В іншому випадку держмонополіст не зможе підтримувати виробничий цикл підприємства, модернізувати інфраструктуру, локомотивний і вагонний парк.
Обмежена пропускна здатність залізниці для збільшення обсягів транспортування зернових.
Йдеться про кілька факторах.
- Проблема дефіциту локомотивного парку УЗ. Як наслідок – порушення графіків відвантаження зерна з лінійних елеваторів, залишені поїзди, загальне зниження пропускної здатності залізниці.
- Лімітована пропускна здатність припортових залізничних станцій УЗ, що стримує зростання обсягу транспортування зернових вантажів у напрямку морських портів України.
- Зношеність залізничної інфраструктури УЗ (залізничні колії, вагонного і локомотивного парку, елементів загальної інфраструктури). Це спричиняє зниження швидкості руху вантажних потягів, зростання аварійності та витрат УЗ на утримання інфраструктури.
- Звуження географії відвантажень зерна залізницею.
- Заборона або обмеження УЗ використовувати вагони-зерновози загального парку для транспортування продуктів помолу (висівок) і продуктів переробки олійного насіння (шрот, лузга, макухи).
Авторанспорт і річковий транспорт – не панацея
Зростання транспортування зерна автотранспортом обмежене браком спеціалізованого автотранспорту (зерновозів) в Україні і вимогами габаритно-вагового контролю (ГВК). Норми ГВК обмежують вантажопідйомність наявного автотранспорту (загальна маса автопоїзду – не більше 40 т; контейнеровоза – не більше 44 т; додатково можуть бути встановлені обмеження з осьового навантаження). Річкова логістика також має свої проблеми і обмеження: відсутність прийнятної нормативної бази, короткий навігаційний період, знос інфраструктур (шлюзів), гостра необхідність у проведенні днопоглиблювальних робіт. Незважаючи на це, тенденція переорієнтації зернових вантажів із залізниці збережеться і в майбутньому. Україна має дуже високий показник питомої ваги залізничних перевезень при транспортуванні зерна з лінійних елеваторів до морських портів (залізниця – близько 70%; авто – до 25%; річковий транспорт – 5-7%). Наприклад, в економічно розвинених країнах питома вага вантажних залізничних перевезень не перевищує – 30%. Ця ситуація робить зерновий ринок України дуже вразливим до всіх процесів, що відбуваються в УЗ. Тому поступове зниження частки залізничних перевезень в транспортуванні зерна до 50-60%, на мою думку, є цілком виправданим.Наслідки переорієнтації зернових вантажів
Як завжди, наслідки можна поділити на позитивні і негативні. негативні:- зростання логістичних витрат аграріїв (на тлі ажіотажного попиту на спеціалізований автотранспорт автотарифи виросли у вересні-грудні 2018 року на + 50-70%;);
- зниження швидкості приймання зернових вантажів в морських портах (при прийманні одного авто з зерном в порту витрачається приблизно стільки ж часу, як і при прийманні одного вагона. При цьому вантажопідйомність вагона – 67 т, авто – 25 т);
- додаткове навантаження на автодорожню інфраструктуру України: руйнування дорожнього покриття, погіршення екологічної ситуації через викиди автотранспорту.
- річкові перевезення зерна в Україні отримають додатковий економічний стимул (зростання інвестицій у річковий транспорт та інфраструктуру; щорічний приріст транспортування зерна річковим транспортом);
- зменшиться залежність зернового ринку від дій УЗ;
- з’явиться здорова конкуренція між різними видами транспорту за вантажопотік зернових вантажів.
Джерело: www.liga.net
Позначки: вантажопотік, інфраструктура, пропускна здатність, Ткачов, УЗ