Нагадаємо, законопроєкт №3739 Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” формалізує вимоги до локалізації складної техніки на державному рівні.
В пояснювальній записці автори проєкту посилаються на два чинних американських закони, які нібито мають схожі до українського проєкту норми та зобов’язують американські держкомпанії купувати американські товари.
У листі представник адміністрації Трампа пояснює, що американські Buy American Act (ухвалений у 1933 році) та American Recovery and Reinvestment Act (2009) дійсно створюють переваги для товарів, вироблених у США, або у будь-якій державі Світової організації торгівлі (СОТ), тому що за умовами СОТ Штати також мають надавати іноземним товарам або компаніям на держзакупівлі у своїй державі.
У тому числі – це стосується українських компаній та товарів.
“США гарантують українським компаніям, українським товарам та послугам рівний до американських доступ до державних закупівель у тих сферах, які підпадають під угоду СОТ щодо держзакупівель”, – йдеться у листі.
Відтак законопроєкт про локалізацію порушує зобов’язання України не лише в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, а й СОТ.
“Ми розуміємо потребу долати економічні наслідки пандемії. Але робити це необхідно, не забуваючи про принципи лібералізації ринку, які принесли процвітання та прогрес обом нашим країнам”, – наголошують у листі з Білого дому.
Лист з Вашингтона за підписом одного з найвищих посадовців адміністрації президента США серед тих, до чиєї сфери відповідальності належить Україна. Йдеться про Деніела Маллені (Daniel Mullaney), помічника торгового представника США з питань Європи та Близького Сходу. Маллені адресував звернення до автора законопроєкта – Дмитра Наталухи, голови комітету ВР з питань економічного розвитку.
Копії листа отримали також спікер Разумков, перший віцеспікер Стефанчук, віцеспікерка Кондратюк, прем’єр-міністр Шмигаль та очільник Мінекономіки Петрашко.
Нагадаємо, 21 липня у першому читанні ВРУ прийняла за основу законопроєкт, що унормовує локалізацію залізничної техніки. Перед тим українські промисловці заявили, що розраховують локалізувати 50% виробництва електровозів, на постачання яких УЗ оголосила конкурс, вказавши стартову локалізацію 15%.
“Законопроєкт про локалізацію” або “купуй українське-2” викликав обурення в Брюсселі та протести в українських експертних колах, оскільки порушує Угоду про асоціацію з ЄС та руйнує плани України щодо оновлення Угоди. Тож проєкт мали доопрацювати.
У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) порахували, що у 2018-2019 роках на прямий імпорт в Україні припадало 20-25% публічних закупівель товарів, про які йдеться в законопроєкті №3739. Цей відсоток може дещо зрости, якщо враховувати техніку, зібрану в Україні на основі імпортних шасі (ступінь її локалізації неможливо достовірно оцінити).
“Переважно йдеться про машини або комплектуючі з країн Євросоюзу, а також Білорусі, Китаю та Південної Кореї”, – зауважує Дмитро Горюнов, старший економіст ЦЕС.
А от з американськими товарами ситуація інша: їх практично немає в тендерах “Прозорро”.
ЄвроПравда звертає увагу на те, що США, на відміну від ЄС, не мають угоди про вільну торгівлю з Україною. Та річ у тім, що проєкт, який унормовує локалізацію, порушує не тільки асоціацію, але також умови членства України у СОТ. Тому те, що Штати вирішили розпочати тиск на Україну, вимагаючи від неї припинити порушення правил міжнародної торгівлі, може стати дуже вагомим фактором.
“Я розумію ваше бажання щодо підтримки локальної промисловості, збільшення виробництва та робочих місць, але ці завдання можуть і мають бути вирішені із дотриманням міжнародних зобов’язань України“, – попередив Маллені.
За потреби США можуть надати ВР та комітету Наталухи експертну допомогу. Україна, звісно, має можливість уникнути гострішого конфлікту. І навіть має кілька шляхів для цього.
До слова, в українському уряді і раніше припускали, що у разі ухвалення Радою законопроєкту №3739 вони будуть змушені піти саме тим шляхом, на який натякає лист США – виключать зі сфери дії нового закону і ЄС, і США, і навіть Китай – усі держави-члени СОТ, що підписали зобов’язання про доступ до держзакупівель.
Тоді на практиці закон пошириться лише на товари з Білорусі (єдиний великий торговий партнер у частині машинобудування, що не є учасником угоди GPA), але при цьому створить для української влади зайві проблеми на світовій арені.
Вашингтон вміє бути дуже переконливим. Тим більше зважаючи на те, що Штати вклали багато зусиль, виводячи корупцію з українських держзакупівель, а у цій ініціативі Ради бачать передусім спробу створити нові корупційні схеми.