Баку, Москва та Тегеран форсують транзит коридором «Північ-Південь»
Розташований на перетині ключових транспортних артерій Євразійського регіону Азербайджан максимально повно залучений до всіх логістичних проектів, активно сприяючи їх конвергенції. Днями в Баку було підписано азербайджано-турецько-грузинську угоду про обмін інформацією та спрощення транзитних митних процедур залізничним коридором Баку-Тбілісі-Карс. А напередодні аналогічні кроки щодо оптимізації митних процедур були узгоджені в Тегерані між Азербайджаном, Іраном та Росією, які підписали меморандум про полегшення транзиту вантажів міжнародним транспортним коридором (МТК) «Північ-Південь».
Огляд Caliber.Az
Глобальне значення транспортного потенціалу Південного Кавказу значно зросло на тлі недавніх геополітичних змін, пов’язаних з війною в Україні. Сьогодні європейські партнери Азербайджану переключають на «Середній коридор» маршрути, реалізація яких стала неможливою через введені щодо Росії санкції. Більшість європейських вантажоперевізників згорнули співпрацю з Російською залізницею (РЖД), а також із російськими портами у Балтійському та Чорному морях. У свою чергу Туреччина і країни Центральної Азії вже перекинули на «Шовковий шлях» значну частину вантажів, у тому числі ту частину транзиту, яка в минулому йшла «Північним коридором» через територію РФ. Китай, який навіть не приєднався до західних санкцій, має намір скорочувати транспортування вантажів територією Росії, щоб убезпечити своїх експортерів від міжнародних санкцій. При цьому Пекін додатково збільшує обсяги перевалки (йдеться про десятки мільйонів тонн вантажів) кількома комбінованими залізнично-морськими маршрутами через країни Центральної Азії, Південного Кавказу і далі в Європу. Причому поряд із залізничним коридором Баку-Тбілісі-Карс (БТК) активно використовуватиметься перевалка через чорноморські порти Грузії і далі в Румунію, Угорщину, Словаччину, Чехію з кінцевою точкою в німецькому Мангеймі.
При цьому помітно зросло навантаження на каспійські порти – Актау і Алят в рамках Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ), а також необхідність збільшення частки перевезень залізничним транспортом (сьогодні переважають автомобільні перевезення) за допомогою “сталевої” магістралі БТК спонукає учасників екстреном. проблему вузьких місць інфраструктури транспортного коридору, спрощувати транскордонні та митні процедури, розширювати обмін цифровою інформацією щодо транзитних операцій. У зв’язку з минулою п’ятницею і було підписано відповідну угоду між профільними відомствами Туреччини, Азербайджану та Грузії.
Проте всупереч посиленню санкційного тиску на Росію та фактичного припинення торгівлі з країнами Скандинавії та Північної Європи вантажоперевізники з РФ не мають наміру згортати торговельну співпрацю з країнами ближнього зарубіжжя, навпаки, докладають зусиль до перекидання вантажного потоку на південь, у напрямку Ірану, портів Перу, портів Перу . Оптимальний сухопутний коридор у цьому напрямку проходить через Азербайджан, що відкриває вікно можливостей для кратного розширення транзиту вантажів коридором «Північ-Південь». Перевалка вантажів за цим маршрутом (від балтійських гаваней РФ до індійського порту Мумбаї) довжиною близько семи тисяч кілометрів займає близько трьох тижнів і дозволяє скоротити транспортні витрати на 30% щодо більш протяжного морського шляху. На думку російського експерта, наукового співробітника Інституту економіки РАН Олександра Караваєва, в умовах, що складаються, Азербайджан помітно посилив позицію регіонального транзитного мосту для виведення російської продукції на міжнародні ринки. Насамперед йдеться про ринки країн Перської затоки, Ірану, Індії, Пакистану, інших держав Азії тощо.
Однак, на відміну від маршрутів «Середнього коридору», транспортну інфраструктуру коридору «Північ-Південь» поки що не сформовано повною мірою: незважаючи на те, що в березні 2019 року в Ірані було завершено будівництво 175-кілометрової ділянки залізниці Казвін – Решт, все ще не добудований відрізок у 164 км. – Решт – Астара. Ця обставина заважає об’єднанню Ардебільської залізниці із залізничними коліями Азербайджану та повноцінному функціонуванню коридору «Північ-Південь». В останні роки перевалка вантажів на цій ділянці ведеться за допомогою комбінованої залізнично-автомобільної схеми з навантаженням вагонів в Астарі на великовантажні автофури, що, безумовно, уповільнює трафік, знижуючи рентабельність перевезень. Проте навіть у такому усіченому варіанті коридор активно освоюється вантажоперевізниками: так, у докризовому 2019 році перевалка вантажів (зокрема транзитних із РФ) в Астарі становила близько 4,5-5 млн. тонн, збільшившись на чверть до 2021 року. У рамках діючої інфраструктури цей вантажопотік може бути збільшений до 7-8 мільйонів тонн на рік. А після будівництва залізниці від Решта до Астари вантажопотік на перших етапах можна збільшити на додаткові 10-15 млн. тонн.
В останній рік з метою розширення можливостей МТК розпочато будівництво нового автомобільного мосту на кордоні, який з’єднає шосе Баку – Астара з автомагістраллю Ардебіль – Астара – Решт. Однак все ще не повністю завершено будівництво залізничного терміналу в іранській Астарі, а також поки не введено в дію найбільший в Азербайджані зерновий термінал AstaraGrainTerminal з пропускною здатністю понад 0,5 млн. тонн зерна на рік (термінал був майже добудований у 2019 році, проте фінальні роботи затрималися через пандемію).
Завершення всіх цих проектів є особливо актуальним сьогодні, враховуючи потребу Росії до доступу на вільний від санкцій транспортний коридор. Донедавна основу російського транзиту в основному становила деревина, будматеріали, зернові, а з урахуванням санкційного тиску в реверсному напрямку в РФ планується налагодити постачання іранських, індійських товарів – продовольства, ширвжитку, хімічної продукції, автомобілів, а також вантажів з ОАЕ та інших торгових хабів регіону Перської затоки та країн Південно-Східної Азії.
З цією метою Росія має намір виділити $1,5 млрд на розширення інфраструктури МТК. В Ірані в останні місяці також неодноразово озвучували готовність до добудови транспортних комунікацій та розширення потужностей терміналів на своїй території. Однак ця робота вимагає оперативних кроків, інакше в іранській Астарі може виникнути ефект «пляшкового горла», коли за наявності порівняно розвиненої інфраструктури на азербайджанській території обсяги вантажу, що збільшуються, будуть накопичуватися на кордоні через відсутність в Ірані необхідних потужностей терміналів і стикувальних вузлів. автошляхів.
Не менш важливими бачаться зусилля учасників угоди щодо МТК щодо уніфікації законодавства, механізмів адміністрування та інших транскордонних та митних нормативів та правил з метою прискорення та спрощення транзитного вантажопотоку. З цього приводу минулого понеділка в Тегерані керівники митних органів Азербайджану, Росії та Ірану підписали меморандум про полегшення транзиту вантажів через полегшення митних процедур. Згідно з меморандумом, для спрощення митного контролю сторони планують розширити застосування системи електронного обміну інформацією, у зв’язку із чим планується створення спеціального тристороннього комітету.
Коментуючи підсумки зустрічі в Тегерані, посол Ісламської Республіки Іран в Азербайджані Сєїд Аббас Мусаві наголосив на своїй сторінці на Twitter на важливості підписаного меморандуму про митну конвергенцію для прориву у зовнішній торгівлі ІРІ. Посол наголосив, що приєднання Індії до цього механізму ще більше стимулює розвиток коридору «Північ-Південь». За словами О. Мусаві, під час переговорів у Тегерані було порушено перспективи прискорення будівництва залізничного терміналу та реалізації проектів нових прикордонних мостів, і у зв’язку з цим найближчим часом запланована зустріч міністра доріг та містобудування Ірану та міністра цифрового розвитку та транспорту Азербайджану.
Тут слід зазначити, що паралельно з розвитком транспортної інфраструктури в прикордонній Астарі, а також у Баку та Тегерані готуються до реалізації іншої транспортної альтернативи – прокладання транскордонної ділянки Зангезурського коридору. Так, 11 березня поточного року, за підсумками 15-го засідання азербайджано-іранської міжурядової комісії, було укладено меморандум про взаєморозуміння, що передбачає створення транспортного сполучення між Східно-Зангезурським економічним районом Азербайджану та Нахчиванською АР через територію Ірану. Зокрема, передбачено будівництво автомобільної дороги завдовжки 55 км, а також паралельної їй залізничної лінії Імішлі (Азербайджан) – Парсабад (Іран). З урахуванням високих темпів прокладання 110,4-кілометрової залізничної лінії Горадиз – Агбенд, будівництво якої заплановано завершити вже до кінця 2023 року, біля коридору «Північ-Південь» незабаром може з’явитися ще один альтернативний стик із іранськими залізничними комунікаціями через вузлову смичку в нахчіванській Джульфі.
Caliber.Az
