Рада прийняла закон про локалізацію |

З 1 січня строком на 10 років встановлюється вимога місцевої складової при публічних закупівлях продукції низки категорій машинобудування

Верховна рада України підтримала у другому читанні та в цілому проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості №3739. За відповідне рішення проголосували 323 народних депутати.

Закон передбачає, що з 2022 року строком на 10 років встановлюються особливі умови при закупівлі товарів вартістю у 200 тис. грн і більше. На державних тендерах при закупівлях міського транспорту, комунальної техніки, залізничного транспорту, продукції енергетичного машинобудування та аероспейсу вимагатиметься не менше 10% української складової. Щорічно цей поріг буде збільшуватись на 5%, поки не досягне 40%:

у 2022 році – 10 %;
у 2023 році – 15 %;
у 2024 році – 20 %;
у 2025 році – 25 %;
у 2026 році – 30 %;
у 2027 році – 35 %;
з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту – 40 %.

Ступенем локалізації виробництва, згідно закону, є показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару.

Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом. Цей же орган також відслідковує дотримання вимог локалізації. Вся інформація має оприлюднюватися на його офіційному веб-сайті.

Кабмін за погодженням із комітетом Верховної Ради України може розширювати перелік товарів, на які розповсюджуються вимоги локалізації, а також збільшувати на 10% чи зменшувати на 5% вимогу локалізації на конкретну категорію товарів на 1 рік, але не пізніше 31 жовтня на наступний календарний рік.

Проте закон має певну гнучкість, так вимога локалізації для конкретної закупівлі може бути зменшена до нуля “на випадок якоїсь екзотичної термінової потреби”, пояснює один з ініціаторів законопроєкту заступник голови Комітет ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський:

З під дії вимог локалізації довелось виключити ЄС, США і ряд інших країн – підписантів GPA (угода СОТ про публічні закупівлі). Їх доля в зазначених категоріях товарів біля 20%. На інші країни, які постачають 80% імпорту по вказаним категоріям, вимоги локалізації діятимуть. Це Білорусь, Туреччина, Китай і інші, які не підписували GPA. Це неприємний компроміс, на який ми були змушені піти через блокування цього законопроекту нашими європейськими партнерами. Але він дозволив його прийняти і рухатись далі.

Нагадаємо, у травні 2021 року представники Урядів Французької Республіки та України підписали рамкову угоду щодо оновлення парку вантажних електровозів АТ «Укрзалізниця» – постачання до 130 електровозів компанією Alstom на загальну суму до 900 млн євро. Рівень локалізації виробництва становитиме 35%. Згодом угоду ратифікувала ВРУ та підписав Президент.

Також у травні 2021 року Меморандум про локалізацію виробництва пасажирського рухомого складу в Україні уклали Укрзалізниця та Stadler, щоправда конкретних вимог щодо обов’язкової локалізації виробництва не озвучили.

У жовтні стало відомо, що УЗ працює над закупівлею 40 тепловозів Wabtec (GE).

Варто зауважити, що цього тижня стало відомо, що Укрзалізниця відтермінувала тендер на постачання електропоїздів з 22 грудня 2021 року на 28 лютого 2022 року. Тобто закупівля підпадатиме під дію оновленого закону «Про публічні закупівлі» з вимогою 10% локалізації виробництва.