Казахстан майже удвічі збільшить обсяги перевезень через ТМТМ, що оминає рф
Казахстан нині опрацьовує альтернативні маршрути перевезення експортних і транзитних вантажів – латвійські порти та ТМТМ
Міністр промисловості та інфраструктурного розвитку Республіки Казахстан Каїрбек Ускенбаєв повідомив, що його відомство з метою запобігання розриву логістичних ланцюгів поставок нині опрацьовує альтернативні маршрути та коридори перевезення експортних і транзитних вантажів:
«Експортні вантажі переорієнтуються на латвійські порти (Лієпая, Рига, Вентспілс) та на Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут. У рамках ТМТМ з Азербайджаном, Грузією та Туреччиною досягнуто домовленості щодо створення Спільного підприємства на маршруті за аналогією Об’єднаної транспортно-логістичної компанії», – сказав він.
Для розвитку ТМТМ на базі ВЕЗ «Морпорт Актау» буде створенно «контейнерний хаб». Обсяги перевезень через морські порти Актау та Курик вже цьогоріч планується довести до 10 млн. тонн, у тому числі переорієнтувати близько 4 млн. тонн експортних вантажів.
КОНТЕЙНЕРІЗАЦІЯ
У контейнеризації своїх вантажів зацікавлені ключові підприємства Казахстану — АрселорМіттал, ERG, Казцинк, Казхром, КазМінералс та YDD. Для перевезення експортного обсягу транспортні компанії Істкомтранс, Fesco та КТЖ розглядають питання формування достатнього контейнерного парку.
Всього планується провести контейнеризацію 2 млн тонн вантажів (через вимоги світових вантажоперевезень).
Повідомляється, що у грудні 2022 року відбудеться запуск серійного виробництва контейнерів. Очікується, що виготовлятимуть щорічно до 10 тис. контейнерів:
«Так, на базі вітчизняних заводів “Казахстан Інжиніринг”, KLMZ “Мейкер”, SMP Group (КВК) та FESCO проводиться робота з налагодження виробництва вітчизняних 20 та 40 футових контейнерів, а також контейнерів для рулонної сталі та рудних вантажів», – зазначив Ускенбаєв.
Вже придбано близько 3,5 тис. фітингових платформ та понад 2 тис. вантажних вагонів. Цього року «КТЖ» планує закупити 1,5 тис. вантажних вагонів.
ІНФРАСТРУКТУРА
Для нарощування пропускного потенціалу на так званих «вузьких місцях» у сфері залізничного транспорту до 2025 року планується реалізувати 3 ключові інфраструктурні проєкти:
- “Достик – Мойинти”, що дозволить збільшити обсяг транзитних перевезень між КНР та Європою, пропускну спроможність ділянки – до 5 разів та підвищити швидкість перевезення до 1500 км/добу.
- “Дарбаза – Мактаарал” з метою скорочення транзитної відстані до країн Середньої Азії, а також забезпечення виходу на Узбекистан через наявний пункт пропуску.
- “Обвідна залізнична лінія станції Алмати” задля розвантаження Алматинського вузла на 30% та скорочення часу доставки вантажів до 24 годин.
За січень-лютий цього року обсяг вантажоперевезень залізничним транспортом Казахстана збільшився на 10% (до 70,8 млн тонн), а обсяг перевезень транзитних вантажів зріс на 20% (до 4 млн тонн), контейнерів – на 12% з показником 174,7 тис. ДФЕ.
«Цього року перед нами стоїть завдання довести обсяг вантажоперевезень залізничним транспортом до 420 млн. тонн, транзитних перевезень – до 24,5 млн. тонн і транзиту контейнерів – до 1100 тис. ДФЕ. Сьогодні близько 90% транзитних вантажів перевозиться залізничним транспортом», – сказав Каірбек Ускенбаєв, міністр промисловості та інфраструктурного розвитку Республіки Казахстан.
До 2025 року планується довести обсяг транзитних перевезень до 30 млн. тонн.
Позначки: бойкот, контейнерні перевезення, КТЖ, ТМТМ, транзит