Вагонобудівні заводи зупиняться наступного року, якщо уряд не виконає 5 вимог
Вагонобудівники висунули уряду 5 вимог: невідкладно заборонити подовження терміну експлуатації РС, імпорт зужитих вагонів та експлуатацію іноземного парку на внутрішніх перевезеннях України, а також прийняти державну програму зі стимулювання оновлення вагонного парку.
Якщо уряд не дослухається до вимог, то 2021 рік може стати роком повної зупинки вагонобудівних заводів, яка призведе до банкрутств низки підприємств-постачальників та логістичних компаній. Термін виконання – 2 тижні, інакше “люди, які втратять роботу, можуть прийти під стіни уряду”, повідомили вагонобудівники та перевізники під час круглого столу в Українські новини. Участь взяли керівники ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод”, ЗАТ “Дніпровагонмаш”, МП “Дніпродзержинський сталеливарний завод”, “Аурум Груп”, “ТАС-Логістик”, “Перша Логістична Компанія” та ТОВ “Промвагонтранс”.
Вимоги вагонобудівників до уряду:
- Запровадити повну заборону ввезення в Україну вантажних вагонів з вичерпаним терміном експлуатації з усіх юрисдикцій,
- Заборонити з 1.10.2020 здійснення процедури нових продовжень термінів експлуатації вагонів (крім дефіцитних моделей).
- Посилити технічні вимоги та відповідальність до експлуатації продовжених вагонів з метою мінімізації їх негативного впливу на інфраструктуру (підвищення частоти і обсягів ремонтних робіт).
- Заборонити чи суттєво обмежити використання іноземних вагонів у внутрішніх перевезеннях (режим тимчасового ввезення).
- рийняття Урядом відповідної Програми, яка передбачає механізм стимулюватиме споживачів до оновлення рухомого складу. Фінальним результатом виконання даних вимог повинно стати оновлення українського парку рухомого складу не менше ніж на 12 тис. нових вантажних вагонів щороку.
Попит на вагони різко впав останнім часом. Причиною називають імпорт списаних вагони за вартістю утричі нижчою, ніж придбання нового вагону. Українські логістичні компанії говорять, що змушені працювати в умовах недобросовісної конкуренції: дешевий імпортний металобрухт створює профіцит вагонного парку та знижує орендні ставки.
Іван Скиба, директор ТОВ “Промвагонтранс”, пояснює:
З 2016 року ми вкладаємо кошти в економіку – купували нові вагони, за якими йшов цілий виробничий ланцюг. Через російські вагони ми не можемо розвиватися і конкурувати. Ввезти старий вагон утричі дешевше, вони можуть дозволити собі значне зниження ставки. Ми сьогодні готові замовляти, але умови не вигідні. Подальший розвиток Промвагонтранс відкладено на невизначений час.
Володимир Іващенко, директор “ТАС-Логістик”, уточнює, що мова йде про встановленння не якихось особливих умов для українських перевізників, а про відновлення справедливості та створення умов для добросовісної конкуренції. Адже це Україна має у відповідь на дії РФ вводити дзеркальні санкції і запровадити заборону на експлуатацію вагонів з подовженним терміном дії, яка діє в Митному Союзі:
У той час коли наші заводи зупиняються, тотальне безробіття, російські вагони з вичерпаним терміном експлуатації, у аварійному стані, у яких неспрацьовує гальмівна система, продовжують ввозити. Вони калічать наші колії, а гроші за цей мотлох ідуть країні-агресорові, у той час як наші фахівці – втрачають роботу.
З 2016-2019 роки в Україну було ввезено з РФ 18 тисяч вагонів, які списуються там і за безцінь продаються в Україні. Така ситуація стала можливою через те, що в Україні дозволено подовжувати термін експлуатації вагонів. Таким чином зі 190 тисяч вантажних вагонів приватної та державної власності близько 64 тисяч вантажних вагонів або 43,5% всього рухомого складу України вичерпали свій нормативний ресурс.
Дмитро Троєкуров, заступник директора з правових питань “Перша Логістична Компанія”, звертає увагу, що термін експлуатації зерновозу – 30 років, в той час як литва – 32 роки, проте строк служби зерновозу подовжують ще на 15 років. Але ж тоді при ремонтах треба замінити все литво. Як приклад наводить зерновоз, ввезенний АЛЬФАРОЮ:
Депо УЗ робить нібито ремонт і випускає його з допуском, подовжуючи термін експлуатації, тобто цей вагон може працювати до 53 років!
Д. Троєкуров говорить, що логістичним комапніям не вигідно як інвесторам працювати за існуючих умов. На його думку, порібно зробити так, щоб подовження терміну експлуатації вагону було настільки недоцільним, щоб спонукати бізнес інвестувати у нові вагони.
Андрій Жарій, генеральний директор “Аурум Груп”, вважає, що відсутність інвестицій у вагони з локалізацією 95-97% матиме ефект доміно:
– Наступним кроком будуть великі проблеми у логістичних компаній, які купували українські вагони і інвестували гроші в українську економіку, через колосальний профіцит вагонів строк експлуатації, який вже вичерпаний, які є небезпечними для залізниці.
Постраждають вагонобудівні підприємства та компанії суміжних галузей України, які задіяні у виробництві залізничних вагонів, а це – сотні підприємств і сотні тисяч людей.
Безпрецедентною називає ситуацію Олександр Закирбаєв, директор МП “Дніпродзержинський сталеливарний завод”. За його словами, такого стану речей ще не було – через різке падіння попиту на литво компанія була змушена скоротити на 50% чисельність персоналу.
Вагонобудівники підрахували, що при незмінній політиці щодо експлуатації зужитого рухомого складу, економіка України недоотримає: 150 млрд гривень інвестицій в залізничну галузь, мультиплікативний зростання вітчизняної економіки з урахуванням суміжних галузей мінімум на 350 млрд грн, або близько 10% додаткового зростання ВВП України, більш ніж 45 млрд. податків до бюджетів різних рівнів.
Щоб цього уникнути, уряд має реалізувати 5 вимог, зазначає А.Жарій, а витрати значно перебільшені:
Помилково вважається, що потрібні колосальних кошти для заміни вагонів з вичерпаним терміном експлуатації. Це не так, залежно від підходів до списання за рік має оновлюватися 10-12-15 тисяч вагонів максимум по всій країні. Нагадаю, що за 3 роки з 2017 по 2019 українські заводи поставили українським споживачам 25 тисяч нових вагонів – і потужностей у заводів вистачає, і ресурс є.