В Україні вчетверо зросло ввезення вживаних вагонів із РФ: попит на нові вітчизняні вагони різко скоротився

“За інформацією “Укрзалізниці” (УЗ), за період із 2 січня до 3 жовтня 2019 року до України ввезено 4,207 тис. вагонів уживаних (90% яких – з РФ), при цьому з січня до травня імпортовано 732 вагони, а з червня до жовтня (тобто після офіційного оголошення про введення ембарго в наступному році) – 3,059 тис., тобто в 4,2 раза більше”, – повідомила Саліхова.

За її словами, з ввезених із початку року з РФ 3,791 тис. вагонів найбільше – зерновозів, які побудовані з 1975-го до 1991 року, тобто у них давно сплив термін експлуатації. Є ймовірність, що найближчим часом буде імпортовано ще майже 2 тис. таких вагонів, додала Саліхова.

“За нашими підрахунками, лише за третій квартал цього року в результаті сплеску імпорту бюджет України недоотримав понад $9 млн ПДВ (вживані зерновози ввозять у середньому по $16,2 тис., тоді як нові українські продаються по $61,6 тис.)”, – зазначила Саліхова.

Водночас вона наголосила, що проблема напливу імпортних уживаних вагонів насправді не у “відтермінуванні” ембарго, а в можливості використання списаних вагонів у поїздах.

“Мінінфраструктури та “Укрзалізниця” ще в 2016 році могли зупинити це “свавілля”, заборонивши додавати до поїздів списані вагони, однак не зробили цього. В результаті сьогодні близько 14 тис. вагонів із сумнівними технічними характеристиками колесять Україною, руйнують верхню будову колії та становлять потенційну загрозу краху складів і життю людей”, – зазначає секретар Нацкомітету промрозвитку.

Як зазначив агентству президент АТ “УПЕК” Анатолій Гіршфельд, у Програмі оновлення рухомого складу на 2017-2021 роки УЗ задекларувала купівлю 35,773 тис. нових вантажних вагонів і модернізацію десятків тисяч вагонів, однак третій рік ця ініціатива “пробуксовує”, хоча її реалізація дала змогу б забезпечити ринок вагонами, заощадити на тязі й обслуговуванні, а також “розвантажити” депо.

Ввезення списаних російських вагонів за ціною трохи більше ціни металобрухту створює нерівні конкурентні умови для виробників в Україні, відповідно держава недоотримує сотні мільйонів гривень податків і зборів до бюджету.

Така ситуація вже призвела до скорочення замовлень на будівництво вагонів українськими підприємствами і загрози їх зупинення. Зокрема, в серпні поточного року жодного вагона не було продано Попаснянським вагоноремонтним заводом і заводом “Карпати“, а “Дніпровагонмаш” продав лише один вагон, Дизельний завод – 10.

Промисловці готують чергове звернення з вимогою введення заборони на додавання до поїздів вантажних вагонів із продовженим терміном служби.

Тенденція нарощування обсягів ввезення вживаних вагонів за останні місяці, на думку керівництва Крюківського вагонзаводу, дає змогу спрогнозувати значне падіння попиту на зерновози вже з грудня поточного року.

“Хтось сильно зацікавлений у затягуванні заборони на ввезення застарілих вагонів. Усі очікували, що це відбудеться в липні. Виправити ситуацію може тільки вольове рішення Мінінфраструктури щодо введення заборони на курсування і продовження терміну служби таких вагонів, однак розуміння глибини проблеми від керівництва міністерства ми не бачили і останні три роки, і зараз”, – зазначають на КВБЗ.

На думку генерального директора “Аурум Груп” (до складу входить виробник вагонів “Дизельний завод”) Андрія Жарія, експлуатація вживаних вантажних вагонів фактично унеможливлює існування вагонобудівної і суміжних галузей України, задіяних у виробництві залізничних вагонів, а це – сотні підприємств і сотні тисяч людей.

“Водночас проведений аналіз свідчить про те, що у разі заборон курсування недефіцитних вагонів із продовженим терміном експлуатації, щорічне вибуття з парку “Укрзалізниці” не перевищить 5500 вагонів, а приватних власників – не більше ніж 4600 вагонів на рік, що може бути з легкістю заповнено наявними потужностями з вагонобудування в Україні (в 2018 році побудовано понад 11 тис. вагонів)”, – зазначає Жарій.

Він звертає увагу, що виробництво вантажних вагонів до того ж має високий ступінь локалізації – понад 95%, тобто під час виробництва вагонів використовується переважно вітчизняна сировина й комплектувальні, а також створюється додаткова вартість в Україні.