Питання реформування вагонного господарства детально розглядалося під час наради з керівниками служб регіональних філій та начальниками депо, що відбулася нещодавно в Києві в приміщенні адміністрації акціонерного товариства. «До кінця 2020-го має бути створена вагоноремонтна компанія», — зазначив на початку заходу директор Департаменту вагонного господарства АТ «Укрзалізниця» Олег Мотін, зауваживши, що з наступного року, як намічається, компанія розпочне роботу. Нині для неї готується бізнес-план та дорожня карта функціонування.
Відповідні зміни передбачені на рівні законодавчих документів. Зокрема в Указі Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (№ 837 від 8 листопада 2019 р.) йдеться про необхідність «створення умов для функціонування конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні та підвищення ефективності управління, вдосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку». І утворення майбутньої вагоноремонтної компанії — один з аспектів цієї лібералізації. Передбачається, що до нової структури перейдуть майже 4 тис. працівників.
Намічена певна оптимізація кадрів. Проте, як зазначалося під час наради, у працівників немає жодних підстав для хвилювання, адже нині досить високий відтік кадрів і гостро відчувається брак кваліфікованих фахівців. Тобто не йдеться про звільнення працівників, а передбачається лише перекваліфікація окремих керівників.
Директор Департаменту вагонного господарства АТ «Укрзалізниця» Олег Мотін, зауважив, що майбутня лібералізація ринку перевезень ставить перед вагонниками нові завдання
Інші депо — експлуатаційні. В них працюють майже 12 тис. залізничників. Наразі розглядаються кілька варіантів реорганізації таких депо. Найбільш імовірно, що підприємства увійдуть до складу компанії UZ Cargo, адже їхня робота безпосередньо пов’язана із забезпеченням перевізного процесу.
Доля пунктів ППВ та МПОВ
Проте у зв’язку з реформуванням постає питання, до якої з майбутніх компаній приєднати пункти підготовки вантажних вагонів до перевезень (ППВ) та механізованих пунктів обслуговування вагонів з відчепленням від поїздів (МПОВ) і як здійснюватиметься їхнє матеріально-технічне забезпечення. І головне, як це позначиться на якості та вартості ремонтів і що буде найактуальнішим в умовах конкурентного ринку?
Деякі власники вагонів створюють свої потужності з підготовки вагонів для навантаження та переходять на самостійне обслуговування і ремонт.
Підприємствам Укрзалізниці треба думати, як втриматися на плаву і не втратити клієнтів. Під час наради попередньо вирішено частину ППВ і МПОВ залишити в складі ремонтних депо. Наразі з цього приводу керівники підрозділів надають свої пропозиції.
Учасники наради заслухали доповідь про досвід роботи вагонного депо Покровськ, якому (в порядку експерименту) на початку року передали всі пункти ППВ та МПОВ регіональної філії «Донецька залізниця». Зрозуміло, що обсяги робіт тут нині не надто великі, до того ж є певні особливості роботи в зоні проведення Операції об’єднаних сил (ООС). Досвід цього підрозділу засвідчив, що виникають складнощі з контролем виконання ремонту та кадровими питаннями. Зокрема, йдеться про дефіцит не лише робітників, а й керівників середньої ланки, відповідальних за роботу на місцях.
Під час наради з керівниками служб регіональних філій та начальниками депо детально розглядалося питання реформування вагонного господарства
Забезпечення та оновлення
Власне питань у вагонних депо накопичилося чимало. І їх не могли не обговорити на нараді. Найголовніше — недостатнє матеріально-технічне забезпечення. За словами Олега Мотіна, нині підприємства отримують централізовано лише 41 % від потреби у запасних частинах та матеріалах. Протягом минулого року, наприклад, не було поставлено жодного суцільнокатаного колеса. Із позитивних моментів Олег Мотін відзначив вирішення питання щодо гальмівних систем, завдяки яким «підняли» чимало вагонів. Проте переважно проблема із запчастинами лишається. До речі, в новій філії «Вагоноремонтна компанія» має бути своя система матеріально-технічного забезпечення.
Начальники депо наголошували на необхідності оновлення обладнання та підняття рівня заробітних плат робітникам для забезпечення якості ремонту вагонів та необхідних обсягів.
Часто ці питання пов’язані між собою. Так, зношене обладнання потребує більш частих втручань у його роботу, отже, не обійтися без постійної присутності слюсаря-електрика. Нині таких фахівців не вистачає, насамперед через низький рівень оплати праці. Також відчувається дефіцит працівників за однією з основних робітничих спеціальностей у ремонтному виробництві — зварників. Через проблеми, що виникають, не виконуються норми ремонту та зменшується заробітна плата робітників із відрядною формою оплати праці.
Запит ринку — найголовніше
Разом з тим, як зазначив Олег Мотін, адміністрація Укрзалізниці готова йти назустріч у питанні розширення штату працівників, якщо в цьому є нагальна потреба і це не призведе до зменшення зарплати працюючих робітників. Так, за його словами, нині в одному з депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» на 35 % зросли обсяги замовлень на ремонт приватних вагонів. Тому департамент подав, а наглядова рада товариства узгодила пропозицію щодо збільшення кількості працівників. «Якщо є бажання й потреба розвиватися, давайте розрахунки, будемо збільшувати штат», — звернувся директор Департаменту вагонного господарства до керівників депо.
Серед запропонованих варіантів покращення ситуації, зокрема запропоноване подальше укрупнення депо зі зміцненням їхньої виробничої бази.
Так чи інакше, майбутня лібералізація ринку перевезень ставить перед вагонниками нові завдання. І їх необхідно вирішувати, аби ґрунтовно підготуватися до роботи в конкурентному середовищі.
Як раніше повідомляло наше видання, серйозні зрушення у вагонному господарстві в плані реформування відбулися в 2013 р. Тоді вагонні депо розділили на ремонтні та експлуатаційні. Зокрема була виділена ремонтна складова в таких депо, як Нижньодніпровськ-Вузол, Коростень, Знам’янка, Жмеринка, Батуринська, Куп’янськ. Інша частина експлуатаційних депо, навпаки, були укрупнені. В результаті Укрзалізниця має 53 вагонні ремонтні та експлуатаційні підрозділи. Частина з них зараз, на жаль, розташована на тимчасово окупованій території України.
