Що заважає збільшити перевезення вантажів залізничним транспортом через кордон?
Потенційна спроможність перевезення вантажів на експорт залізничним транспортом на сьогодні складає приблизно 220 тис. тон щодоби (3422 вагони на добу), у тому числі зернових вантажів – приблизно 47,5 тис. тон (орієнтовно 731 вагон).
Загалом за місяць потенційна спроможність перевезення вантажів на експорт залізничним транспортом складає приблизно 6,6 млн. тон (102 660 вагонів), у тому числі зернових вантажів – приблизно 1,4 млн. тон (орієнтовно 21 930 вагонів ).
Але сьогодні український бізнес не використовує повністю наявний потенціал перевезення вантажів на експорт через залізничні прикордонні переходи.
На сьогодні за добу фактична середньодобова здача вантажів на експорт складає 1833 вагони (приблизно 119 тис. тон), або 53,6 % від потенційної спроможності. У тому числі зернових вантажів – 235 вагонів (приблизно 15 тис. тон), або 32,1 % від потенціалу.
Але сьогодні український бізнес не використовує повністю наявний потенціал перевезення вантажів на експорт через залізничні прикордонні переходи.
На сьогодні за добу фактична середньодобова здача вантажів на експорт складає 1833 вагони (приблизно 119 тис. тон), або 53,6 % від потенційної спроможності. У тому числі зернових вантажів – 235 вагонів (приблизно 15 тис. тон), або 32,1 % від потенціалу.
Наразі ми маємо два способи перетину вантажів між двома залізничними системами (1520/1435) це:
– перевантаження вантажів з вагонів колії 1520 мм у вагони колії 1435 мм на ділянках, які мають обидва види колії;
– зміна на українських вантажних вагонах візків розміру 1520 мм на візки 1435 мм; але цей спосіб має суттєві обмеження. Габарити українських вагонів назавжди відповідають вимогам сусідніх держав, також зчепні пристрої вантажних вагонів мають різну конструкцію. Тому при курсуванні українських вагонів по сусіднім залізницям (після зміни візків) потребує наявність вагонів прикриття, які мають з одного боку європейські, а з другого боку українські зчепні пристрої.
Що ж наразі заважає різко збільшити обсяги перевезення вантажів через прикордонні залізничні переходи?
Я особисто поділив відповідь на чотири рівня проблем:
– проблеми адаптації українського бізнесу до зміни експортної логістики;
– неготовність іноземних залізниць/портової галуззі до різкого збільшення обсягів перевезення/перевантаження українських вантажів;
– інфраструктурні обмеження прикордонних дільниць, нестача перевантажувальних потужностей на прикордонних дільницях;
– наявність бюрократичних процедур при експортних перевезеннях вантажів через залізничні прикордонні переходи.
Основною причиною низького завантаження прикордонних пунктів є нерівномірний розподіл обсягів перевезень вантажів між прикордонними переходами. На повну потужність задіяні лише чотири переходи – Ізов-Грубешув; Ужгород-Матевці; Чоп-Чієрну на Тісоу; Дяково-Халмеу. На зазначених переходах черга на перетин кордону сягає 15-20 діб. Інші прикордонні переходи задіяні не на повну потужність і мають потенціал до збільшення вантажообігу.
Стосовно другого рівня проблем, хочу зазначити, що іноземні залізниці та портова галузь не готові до різкого збільшення обсягів перевезення українських вантажів. Вже зараз іноземні залізниці (Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини зіткнулися з дефіцитом вантажних вагонів (колії 1435 мм). Також маємо по деяким дільницям дефіцит локомотивного парку, неготовність залізничної інфраструктури до збільшення перевезень, обмежена провізна здатність окремих ділянок іноземних залізниць, наявність вагових обмежень, невідповідність габаритів рухомого складу країн СНД технічним вимогам іноземних залізниць (Румунія, Угорщина, Словаччина) та інше.
Також, важко вирішується питання узгодження квот перевалки українського зерна в іноземних портах Констанца (Румунія) та Гданськ (Польща).
