ЦТС та Делойт представили результати дослідження, присвяченого діджіталізації в транспортному бізнесі. Які проблеми і тренди виявило опитування учасників галузі?

Дмитро Павленко, директоро податково-юридичного департаменту Делойт, керівник галузевої групи “Інфраструктура” розповів деталі.

Як ви вибирали тему для цього дослідження? Чому діджіталізація?

Ми знаходимося в історичному моменті, який схематично можна зобразити так:

– недавнє минуле: інфраструктурні компанії згодні з важливістю цифровий трансформації, але тема не з найбільш нагальних – спочатку треба вирішити завдання з “кредитами, капінвестиції, держорганами”;

– сьогодення: традиційна конкуренція на рівні цін, сервісу, обсягів; поступове і неминуче осмислення “цифрового фактора”;

– близьке майбутнє: якісно нова цифрова конкуренція в інфраструктурі на рівні зручності інтерфейсів і кабінетів користувачів, онлайн-доступу до транспорту і вантажу, B2В синхронізації даних, можливості приймати рішення на основі аналізу даних.

Згідно з нашим дослідженням переважна більшість компаній (82%) впевнені, що технологічний прогрес і конкурентоспроможність пов’язані безпосередньо.

Чому український бізнес до сих пір не в повній мірі користується благами нових технологій?

На шляху прогресу ми бачимо багато цифрових парадоксів. Головний пов’язаний з нашим світоглядом. Незважаючи на настання епохи технологій, завдання цифровізації такого базового бізнес-процесу, як документообіг, належним чином не вирішена. Притому не тільки в Україні, а й глобально. Людство користується GPS, запускає дрони, повертає ракети з космосу. При цьому ми все ще здійснюємо ділової оборот по-старому – на підставі довіри до звичайного паперу.

Ще один парадокс – регуляторний. Нас нерідко запитують, чи буде законним підписати договір або оформити первинний документ в електронному вигляді. А адже нормативна база для міграції документів в “цифру” існує ще з 2003 року, коли були прийняті закони про ЕДО та ЕЦП. Як правило, фактичні суспільні відносини і потреби бізнесу виникають раніше, ніж закони. У випадку з ЕДО склалася зворотна ситуація, коли закон суттєво випередив бізнес-потребу, яка все ще перебуває на стадії формування.

Попит на “цифру” в нашій інфраструктурі відкладений настільки, що при наявності просунутих законів досі дозволяє виживати реліктовій підзаконці. Наприклад, якщо наші портові оператори беруться за оцифровку ТТН, всіляких дорожніх листів і нарядів, то стикаються з статутом автомобільного транспорту УРСР 1969 роки (чинним!).

Як інфраструктурний бізнес автоматизує свої бізнес-процеси? Який досвід є у вас?

Сьогодні ми бачимо все більше проектів такого роду. Серед наших послуг, по-перше, все, що пов’язано з автоматизацією внутрішнього документообігу – прогнозування, планування і оптимізація.

Також у нас був досвід розробки системи, яка з досить високою точністю може розпізнавати і систематизувати великі масиви документів клієнта – за назвою, виду, контексту і атрибутам.

Спеціально для транспортної галузі ми можемо розробити систему для прогнозу перевезень і вантажопотоків на наступний період, відстеження заданих процесів і оптимізації наявних ресурсів, збору даних, навігації по архіву файлів і т. д.

Що порадите компаніям, які планують впроваджувати інноваційні технологічні рішення?

Цифровизация – це дуже широке поняття. Ми пропонуємо починати з електронного документообігу. Це створення різних мобільних і веб-додатків, виконання інтелектуальної автоматичної категоризації і сортування документів, архівів за допомогою машинного навчання і штучного інтелекту, різні аналітичні технічні рішення для прогнозування подій тощо.

Але тут спливає ще один цифровий парадокс, який пов’язаний з позицією держави. Вона повноцінно і майже безальтернативно перейшло на ЕДО з бізнесом, в першу чергу, в податковій і в митній сферах. Але, незважаючи на цифрову просунутість держави у власній, публічній сфері, бізнес обґрунтовано сумнівається, що воно аналогічним чином визнає цифрові B2B операції на податкові перевірки. Ці побоювання також перешкоджають масового переходу бізнесу ЕДО. І ми збираємося займатися цією проблемою на законодавчому рівні.

Також радимо не забувати про питання захисту персональних даних і кібер-безпеки. Галузевий контроль показує, що кастомизация домінує серед учасників дослідження і більше половини компаній користуються технологіями, розробленими спеціально для них. Озираючись на історію з вірусом NotPetya, чи впевнені ви, що програмний код, написаний спеціально для вас, не містить вразливостей і ризиків, які можуть бути використані зловмисниками і привести до зупинки бізнесу і втрати даних? Перевірка програмного коду може допомогти отримати таку впевненість.

Яка ситуація з кібер-ризиками в транспортній галузі?

Ми попросили бізнес оцінити ці ризики за п’ятибальною шкалою. І виявилося, що більше третини представників транспортної галузі України оцінюють їх на 4 бали з 5; 18% респондентів дали 5 з 5.

Висока оцінка загрози доводить, що цифровий прогрес не є безумовним благом, він приносить ризики нової якості: кібер-ризики.