Оренда ТРС – оптимальний механізм для учасників “пілота” з приватної тяги
Які локомотиви можуть стати оптимальним варіантом для пілотного проекту з приватної тягою, і як їх отримати з найменшими витратами? Свої варіанти відповідей на ці запитання наводить Владислав Павлович, директор з продажу локомотивного господарства Skinest Rail, у колонці на ЦТС.
Те, про що так довго говорили в Україні, нарешті, може стати реальністю – мова про впровадження приватної локомотивної тяги. Всі ми чули про ті проблеми з вантажоперевезеннями, які перманентно виникають у “Укрзалізниці” в останні роки через дефіцит тягового рухомого складу. Правда, за цей рік відбулися деякі зрушення – в Україну було поставлено та введено в експлуатацію 15 американських тепловозів. Але цього вкрай мало і ситуацію такі обсяги не рятують. Тому відрадно бачити, що нова українська влада зрушила з мертвої точки питання проведення пілотного проекту по впровадженню приватної тяги.
Як нещодавно повідомив міністр інфраструктури України, пілотний проект повинен перейти в практичну площину вже до кінця цього року. Правда, поки мало конкретики від українських чиновників про умови “пілота” – наприклад, про ділянки або локомотивах, які можуть бути допущені до тестування.
Разом з тим, вже якийсь час відомо, що компанія “Лемтранс” в тому числі з прицілом на експеримент взяла в оренду у естонської Operail тепловоз C30-M. Це американський тепловоз, який пройшов глибоку модернізацію.
На мою думку, в рамках пілотного проекту саме оренда тягового рухомого складу та повинна стати тим оптимальним механізмом, за допомогою якого потенційні учасники “пілота” могли б залучати тягу. Адже саме поняття пілотного проекту не дає ніяких гарантій того, що проект буде успішним. Тим більше, як ми вже чули, на “пілот” хочуть виставити мало задіяні ділянки. А значить, для потенційних учасників немає сенсу інвестувати в нові локомотиви, тим більше в їх покупку.
У разі ж успіху експерименту і в перспективі повноцінної лібералізації ринку ж / д перевезень, локомотивів знадобиться більше, а це знову значні інвестиції. Оренда локомотивів, в такому випадку, допоможе уникнути великих інвестицій і отримати в своє користування локомотив вже зараз. Тому знову повертаємося до питання оренди локомотивів, як до оптимального варіанту залучення тяги.
Ми пам’ятаємо про головну умову, вже не раз озвученому керівництвом МІУ і УЗ, – про безпеку. І повірте, наш досвід надання локомотивів в оренду в Казахстані, країнах Балтії, Німеччині, Польщі, Угорщині та інших європейських країнах, підтверджує, що за цим компонентом вони відповідають усім вимогам.
Також ми чули слова міністра інфраструктури Владислава Криклій і глави “Укрзалізниці” Євгена Кравцова про те, що локомотиви для пілотного проекту не повинні бути російськими.
У цьому контексті наша компанія, наприклад, вже зараз готова запропонувати тепловози 2ТЕ116 власного парку після проведеного капітального ремонту. 2ТЕ116 – це двосекційний тепловоз українського виробництва, локомотиви, які випускалися Луганським тепловозобудівним заводом. Тепловози даної серії протягом довгої своєї історії зарекомендували себе як дуже надійні, економічні і прості в обслуговуванні, а своєчасно виконане їх обслуговування і проведений капітально-відновлювальний ремонт на нашому підприємстві АТ “Даугавпілський локомотиворемонтний завод”, забезпечить високий коефіцієнт доступності в експлуатації. Повторюся, є сумніви, що в рамках “пілота” будуть все-таки наполягати на нових локомотивах під приватну тягу, оскільки цей захід дуже дороге.
Але і абсолютно нові локомотиви ми теж цілком можемо запропонувати. Якщо така умова буде озвучено, то будемо розглядати питання створення парку нових локомотивів, адже нам доступні схеми лізингових поставок тяги в Україні.
Можна констатувати великий попит в Україні на маневрову тягу.
В цілому ми з перспективою оцінюємо цей ринок. Якщо відійти від питання пілотного проекту, то можна констатувати великий попит в Україні на маневрову тягу, дуже багато компаній цікавиться можливістю взяти в оренду саме маневрові машини. Є великий попит з боку портів, ГЗК, видобувних компаній, металургів; від логістичних компаній, які працюють при портах (як державних, так і приватних). Також протягом останніх двох років ми бачимо інтерес з боку не тільки і не стільки великих гравців, як від компаній середнього бізнесу.
А з приводу “пілота” ще раз зазначу – ми стежимо за цим процесом. І тут лише слово за українськими транспортними владою – потрібно зрозуміти, умови і вимоги до потенційних учасників проекту – доступної інформації, як я вже зазначав, не так багато і трохи більше відкритості в цьому питанні не завадило б.
