Купуй непрозоро, сварись з ЄС: чим небезпечна нова ініціатива з підтримки промисловості

Купуй задорого

Ідея локалізації, і справді, далеко не нова та періодично виринає на обрії українських політиків. Дуже часто –  з метою пролобіювати інтереси певних груп за рахунок популістичних закликів.

Ще не так давно законопроєкт №7206 “Купуй українське, плати українцям” викликав вкрай палку дискусію між прихильниками та опонентами локалізації.

Проте, на щастя, після негативного висновку профільного комітету ВРУ, він був врешті-решт знятий з розгляду. Адже прийняття цього законопроєкту об’єктивно призвело б до спотворення конкуренції та просування інтересів окремих виробників під ширмою захисту вітчизняної промисловості.

На жаль, нові ініціативи мало чим відрізняються від попередніх.

Київська школа економіки дослідила, яким буде ефект від впровадження критерію локалізації у систему держзакупівель на економіку країни.

У своєму дослідженні ми змоделювали 3 сценарії запровадження локалізації, одним з яких якраз і був проєкт Закону №3739.

Відтак, імплементація парламентської пропозиції, за нашими оцінками, призведе до негативного економічного ефекту у розмірі -0,573% ВВП: в цифрах, очікуваних на 2020 рік, а це близько $900 млн.

Моделювання преференцій, запропонованих Кабміном у вигляді пілотного проєкту, показало схожі економічні втрати — скорочення ВВП на 0,527%.

Головним висновком дослідження Школи, насправді, є те, що незалежно від формату і жорсткості, введення в систему держзакупівель такого нецінового критерію, як локалізація матиме негативний економічний ефект.

Спотворення ринкової конкуренції та обмеження імпорту зроблять закупівлі дорожчими для державного та місцевих бюджетів, державних компаній.

Відповідно, вони нададуть українцям менше послуг – менше освіти, менше медицини, менше розвитку інфраструктури, дорожчі послуги та тарифи з боку державних компаній.

В результаті, економічні втрати перевищать ті суми, які зароблять на локалізації промислові бізнес-групи, а заплатять за все прості громадяни.

Експорт під ударом

Крім прямого негативного економічного ефекту, слід очікувати опосередкований – через ускладнення відносин з ЄС.

Прихильники локалізації, розповідаючи про всі її переваги, чомусь забувають згадати про зворотну сторону медалі.

По-перше, даний законопроєкт порушує умови угоди про Асоціацію.

Це, до речі, вже підтвердив комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції. А голова представництва ЄС Матті Маасікас, у свою чергу, висловив занепокоєння “з приводу його сумісності із зобов’язаннями України щодо державних закупівель у межах Угоди про асоціацію Україна-ЄС і Угоди СОТ про державні закупівлі”.

По-друге, ця ініціатива не була адекватним чином обговорена депутатами або урядом з європейською стороною на офіційному рівні.
Тому, на жаль, є ризик отримати зворотні заходи з боку ЄС проти українських експортерів у разі запровадження критерію локалізації у держзакупівлі.

Загальний обсяг експорту з України до ЄС становив у 2019 році $23,9 млрд, за одними лише аграрними категоріями він досягав $7,3 млрд.

Чи варто підставляти це під ризик через бажання прийняти законопроєкт з негативним економічним ефектом? Відповідь доволі очевидна.

Київська школа економіки виступає проти прийняття законопроєкту №3739 –  запропонований ним спосіб підтримки вітчизняного виробника очевидно є вкрай невдалим.

Проте ми вітаємо бажання законотворців і урядовців підтримувати вітчизняного виробника та висловлюємо свою готовність долучитися до формування програми розвитку промисловості, яка не буде призводити до втрат ВВП, порушення конкуренції та створення проблем у зовнішній торгівлі.