Як Stadler проводитиме локалізацію рухомого складу в Україні?
26 серпня на Київському вокзалі відбулася презентація поїзда Stadler FLIRT, який зараз тестують на коліях Укрзалізниці. Після чого швейцарці з українською стороною уклали меморандум про взаєморозуміння. Кошти обсягом до 500 млн євро мають піти на розвиток сектору залізничного транспорту. Угода передбачає не просто закупівлю потягів, а й локалізацію виробництва Stadler завдяки будівництву нового заводу на території України. Проте це все стане можливим лише в разі укладання угоди. Поки ж Укрзалізниця лише починає роботи над технічно-економічним обґрунтуванням та надсилатиме їх світовим виробникам рухомого складу вже наступного тижня. Про це під час презентації повідомив в.о. голови правління Укрзалізниці Олександр Камишін. Пізніше, у вересні, УЗ готується оголосити тендер.
Укрзалізниця зараз готується до великого міжнародного тендеру на електропоїзди, деталізує технічне завдання. Дуже важливо сформувати технічні вимоги не абстрактно, а врахувати реалії експлуатації. На залізниці є різна висота платформи, є специфіка нашої контактної мережі і пристосованості рухомого складу до неї.
Наприклад, коли починали працювати поїзда Hyundai, то в перші два роки постійно виходили з ладу – тепер розраховуємо відловити більше нюансів заздалегідь, завдяки тестових випробувань безпосередньо у нас. Потрібно оцінити, наскільки низькопідлоговий техніка потенційно зможе комфортно працювати з нашою інфраструктурою, які для цього потрібні інвестиції в платформи і станції. Ми хочемо максимально попередити всі можливі нестиковки і вийти на надійний рівень роботи зі старту. Для цього нам потрібні такі тестові поїздки, – розповів Олександр Красноштан виданню Mintrans.
Сьогодні у Крюківського вагонобудівного заводу немає електропоїзду, який розрахований на обслуговування пасажирів у приміському сполученні.
Ми почали 14 серпня і завершимо 14 вересня – тобто, він триватиме 30 днів. Підсумком стануть протоколи тестових поїздок, які стануть однією з ввідних для технічного завдання.
На стартовому етапі ми говоримо про 10-20 поїздах, які будуть обслуговувати приміське напрямок навколо столиці. Далі більше. Можливо, не скрізь це буде єдиний формат, оскільки є різні потреби передмістя по всій країні і різні інфраструктурні особливості.
Вартість такого поїзда 10+ мільйонів євро. Даний склад – це не зовсім формат приміських перевезень, оскільки тут є перший клас і в цілому він розрахований на поїздки до 3-4 годин. Ми дивимося на більш прості моделі, які можуть коштувати дешевше. Все визначиться при фіналізації тих вимог і на тендері.
– Як буде відбуватися їх локалізація рухомого складу в Україні?
– Stadler – це той гравець, який вже заявив про готовність локалізуватися в Україні. У компанії вже є успішний досвід в Східноєвропейських країнах. В Україні є велика база виробників вагонної меблів, кабинного обладнання, стекол, різного електронного обладнання, за рахунок цього у нас може бути локалізація навіть вище, ніж Stadler досяг в тій же Білорусі.
Ми також розраховуємо, що це дасть можливість виходити українським виробникам на експортні ринки, якщо ми будемо якісно збирати продукцію тут, вона зможе бути релевантною і на інших ринках. Так, заводи Stadler в інших країнах саме так і роблять: істотна частина їх продукції йде на експорт. Таким чином, у виграші від таких контрактів не тільки УЗ р наші пасажири, а це і – можливість українським виробникам залізничної продукції вийти на нові ринки
Насамперед це побажання політичне. Ми розуміємо, що Україні потрібні технології та робочі місця. Ми будемо робити все почергово: спочатку локалізація буде стосуватися лише монтажу і збирання певних частин, а потім усе залежатиме від обсягів замовлення. Ми ж розуміємо, що трансфер технологій та локалізація коштують немало. Тож, аби поїзди не стали занадто дорогими, нам потрібне велике замовлення, – повідомив голова ради директорів та в.о. генерального директора Stadler Rail Group Петер Шпулер у коментарі URM
Постачання обладнання для виконання українських замовлень буде здійснюватися з різних заводів: щось зі Швейцарії, щось із Угорщини, щось із Польщі. Поки немає чіткого плану.
Можна сказати, що робота Stadler в Україні – це сезонний (на час розгортання City Express) проєкт, чи ваша компанія має намір всерйоз використовувати Україну як плацдарм для розвитку на інших ринках?
Коли ви говорите про локалізацію й трансфер технологій, це коштує дорого, і не можна говорити про короткочасні плани.
Поїзд, що прибув на випробування із Білорусі, призначений для України? Які умови його перебування тут, і хто взагалі фінансує презентацію FLIRT?
Це щасливий випадок. Ми його будували для білоруської залізниці, і нам дозволили його презентувати тут, оскільки технічна специфікація дуже схожа. Усі витрати на його презентацію несемо тільки ми. Це маркетинг.
