Проект Mosenas спрямований на адаптацію розміру та ваги батареї для окремих залізничних маршрутів.

STADLER і Німецький аерокосмічний центр (DLR) працюють разом над розробкою модульної масштабованої акумуляторної системи для кількох одиниць, яка може бути оптимально адаптована до типових залізничних маршрутів. Про це пише REUA з посиланням на IRJ

Партнери кажуть, що такий підхід дозволить розрахувати найкращу вагу та розмір батареї, необхідної для живлення поїзда на заданому маршруті, допомагаючи зробити роботу залізниці більш стійкою.

Stadler розробляє акумуляторну систему для пасажирських поїздів у співпраці з DLR Institute for Vehicle Concepts та DLR Institute for Energy Networks. Проект отримав назву Mosenas, що означає модульне, масштабоване сховище енергії для сталого залізничного пасажирського транспорту.

Особливістю проекту є те, що він досліджує різні типи акумуляторів з різними характеристиками. Ідея полягає в тому, що залежно від структури та проводки батареї продуктивність і ємність системи можуть бути адаптовані відповідно до конкретних вимог маршруту. Це допомагає заощадити на вазі та зменшити споживання енергії.

Потяги, обладнані цією інноваційною системою акумуляторів, особливо підходять для маршрутів, на яких електрична батарея раніше вважалася неекономічною або неможливою з технічних причин. Акумуляторні системи можна адаптувати до того, як часто автомобіль використовується в службі, часу його роботи та наявної інфраструктури зарядки. Це може сприяти оптимізації очікуваного терміну служби акумуляторних систем. Це також дозволяє використовувати електроенергію замість дизеля навіть там, де немає повітряних проводів, що допомагає скоротити викиди.

У рамках проекту Mosenas дослідники досліджують, які типи акумуляторів, ємності та конфігурації найкраще підходять для надійної та економічної роботи пасажирських поїздів у цих ситуаціях.

Щоб перевірити термін служби та компоненти різних установок батареї, команда проекту використовує комплексну технологію моніторингу та комп’ютерне моделювання. Враховуючи модульний характер систем, ємність батареї можна збільшити та спроектувати спеціально для ситуацій, у яких технологія буде використовуватися. Теорія полягає в тому, що модульна концепція також дозволить інтегруватися з майбутніми технологіями акумуляторів або паливних елементів у міру їх розробки.

Багато сценаріїв, які можуть бути залучені до використання акумуляторної системи, роблять проект особливо складним. Наприклад, висока потужність батареї необхідна протягом коротких періодів часу, коли поїзд прискорюється, тоді як, з іншого боку, енергію від гальмівного поїзда можна використовувати для зарядки батареї. Ще один фактор, який слід взяти до уваги, це те, як потужність батареї залежить від тривалості її використання. DLR досліджує способи збалансувати ці різні фактори, щоб продовжити термін служби акумулятора.

Розробка систем індикаторів попередження також є важливим моментом для команди проекту Mosenas. Це включає системи моніторингу та виявлення несправностей акумуляторів, створення ефективних стратегій протипожежного захисту та розробку вказівок щодо правильного зберігання батарейних модулів.

Ще одна міркування полягає в тому, що процеси заряджання акумулятора мають якомога менше навантажувати громадську електромережу. Так звані батареї другого терміну служби – батареї, які досягли кінця свого автомобільного терміну служби, але все ще мають залишкову ємність – можуть забезпечувати енергію в ситуаціях стаціонарного зберігання. Поєднання сектора з іншими системами виробництва відновлюваної енергії також може допомогти зробити залізничний транспорт більш стійким.

Проект Mosenas також аналізує, які неелектрифіковані маршрути можуть бути частково електрифіковані в майбутньому. На основі цього дослідження вчені розробляють індивідуальні рішення для найкращого поєднання рухомого складу та інфраструктури на кожній відповідній лінії.

Федеральне міністерство цифрових технологій і транспорту підтримує проект Mosenas грантом у розмірі 5,3 мільйона євро.