Національна економічна стратегія до 2030 року: як розвиватимуть транспорт та інфраструктуру |

В уряді відбулося публічне обговорення проекту Національної економічної стратегії щодо розвитку промисловості, транспорту та інфраструктури.

4 лютого у Кабінеті міністрів України відбулося публічне обговорення проекту Національної економічної стратегії країни до 2030 року щодо розвитку промисловості, інфраструктури та транспорту.

Під час дискусії виконавчий директор “Центру економічного відновлення” Кирило Криволап представив основні показники стратегії у цьому блоці. REUA наводить ключові тези щодо транспорту та інфраструктури з посиланням на ЦТС.

За словами Криволапа, промисловість створює попит для таких секторів, як енергетика та транспорт. При цьому сфера транспорту генерує 3% ВВП і забезпечує зайнятість населення на рівні 3%.

“В Україні існує значний потенціал для нарощування внутрішнього попиту, адже ті реформи, які закладені в основу модернізації транспортної інфраструктури, житлового будівництва та енергомодернізації, дають понад 40 млрд дол. потенційного внутрішнього ринку для розвитку нашої промисловості”, – зазначив Криволап.

З них, згідно з представленим дослідженням, 23 млрд грн припадає саме на модернізацію транспортної інфраструктури.

“Звичайно, внутрішнього ринку для реалізації української промисловості недостатньо, ми повинні експортувати. Ми повинні посилювати Експортно-кредитну агенцію (і в цьому напрямку йде робота), працювати над Офісом з просування експорту (бо зараз у нього бюджет фактично вшестеро менше, (у сусідній Польщі) і над розвитком МЗС з погляду просування зовнішніх економічних інтересів України, тому що цей напрямок зараз фінансується приблизно в 40 разів менше, ніж у країнах Західної Європи”, – констатував Криволап.

Однією з перешкод розвитку промисловості, за його словами, є низька якість логістики: Україна знаходиться на 66-му місці у світі за рівнем ефективності логістики.

За рівнем транспортної інфраструктури Україна також не в числі перших. У Європі ми поступаємось за цим показником більшості країн ЄС.

“З огляду на позиції у рейтингу глобальної конкурентоспроможності щодо якості інфраструктури та пряму залежність даного компонента з розвитком ВВП на одну людину, стає очевидною ще одна причина низького рівня економічного розвитку України”, – зазначив виконавчий директор “Центру економічного відновлення”.

Перший передбачений Національною економічною стратегією – 2030 блок, спрямований на підвищення ефективності цього сектору, – це стимули для модернізації сектора.

Криволап представив дослідження, згідно з яким більшість основних засобів є критично зношеними та потребують значних капіталовкладень. Зокрема, знос основних засобів на залізниці наступний: тепловози – 98%, електровози – 94%, пасажирські вагони – 93%, колія – 27%, вантажні вагони УЗ – 90%. Станом на кінець першого півріччя капітального ремонту потребували 6,4 тис. км колій, реконструкції – 2,7 тис. км.

Також у зношеному стані перебувають 90% автомобільних шляхів. За підрахунками BRDO, для їхнього відновлення протягом 5-7 років необхідно буде щорічно виділяти по 200-250 млрд грн (тобто 15-20% бюджету України).

Окреме питання – бруківка інфраструктура. На сьогодні із 5631 мосту, дослідженого “Укравтодором”, у повністю справному стані перебувають лише 2%. При цьому кількість непрацездатних мостів з 2015 року зросла вдвічі і склала 2,7%.

“Це дуже суттєві капіталовкладення. У цьому питанні нам необхідно дивитися у бік ДПП, концесій та розширення співпраці з бізнесом”, – зазначив Криволап.

Також Криволап наголосив на важливості ефективного та справедливого регулювання. Він нагадав, що в Україні наразі немає регулятора тарифів на транспорті. “Конкуренція на ринках перевезень фактично відсутня або дуже обмежена. Внаслідок цього у нас в українські порти серед найдорожчих як у регіоні Чорного моря, так і в порівнянні зі світовими аналогами”, – розповів представник “Центру економічного відновлення”.

Представлена ним графіка свідчить, що портові збори для суден типу Capesize в українському порту Південний складають 348 тис. дол. за суднозахід, тоді як у нідерландському порту Роттердам – 154 тис. дол., Хей Пойнт (Австралія) – 115 тис. ) – 108 тис.

Також є питання щодо тарифоутворення “Укрзалізниці”.

“Тарифи УЗ не завжди є економічно обґрунтованими, та й взагалі вся фінансова система “Укрзалізниці” не є ефективною. Ці тарифи непередбачено змінюються, що має негативний вплив на суміжні сектори економіки”, – додав експерт.

Він також наголосив на важливості продовження взятого країною курсу на зменшення частки держави в економіці. Як приклад Криволап навів Туреччину, яка за два десятиліття змогла залучити до інфраструктури 64 млрд дол., причому 48% з них пішли в транспортний сектор. Україні ж для модернізації транспортної інфраструктури необхідно щонайменше 35 млрд дол. США.

Також виконавчий директор “Центру економічного відновлення” представив результати дослідження, згідно з якими нашій країні критично необхідно реалізувати свій транзитний потенціал, який оцінюється у 200 млн. тонн на рік.

“У нас падає обсяг транзитних перевезень. Це відбувалося ще до вторгнення РФ і з того часу тільки посилюється. Це сильно впливає на економічний стан галузі. Однак ми маємо все для участі у міжнародних транспортних коридорах”, – заявив Криволап.

За його словами, сьогодні в Україні повністю відсутня стратегія розвитку мультимодальності, низький рівень контейнеризації, недостатнє використання потенціалу інтеграції в міжнародні транспортні коридори. Це саме ті пункти, які потребують коригування найближчим часом.

Усі зазначені пропозиції були зведені до матриці Національної економічної стратегії до 2030 року.

Реалізація ініціатив стратегії у сфері промисловості, транспорту та інфраструктури, за підрахунками розробників документа, у 10-річній перспективі здатна згенерувати додаткові 86 млрд дол. до ВВП країни. Сумарний ефект від реалізації програми безпосередньо у сфері інфраструктури та транспорту оцінюється в 51,4 млрд дол. США. Така складова, як модернізація залізничного транспорту та інфраструктури, у разі повноцінної реалізації може забезпечити 19,5 млрд до ВВП України, дорожнього будівництва – 10,8 млрд дол., реалізація проектів ДПП – 6,9 млрд дол.

“Реалістичним завданням є збільшення економіки вдвічі, що фактично спричинить збільшення доходів населення практично втричі”, – зазначив Криволап.

Нагадаємо, 6 листопада 2020 року в Києві було представлено аудит української економіки, що передує створенню Національної економічної стратегії України до 2030 року – документа, який по суті представлятиме візію розвитку країни на найближчі роки.