Корпоратизація

 

— Як ви оцінюєте процес реформування Укрзалізниці?

— Він на початковому етапі. Корпоратизація — це, з одного боку, добре: компанія незалежна, але з іншого боку, на жаль, мушу констатувати втрату темпу прийняття управлінських рішень. Наразі ми домовляємося про те, щоб вони ухвалювались оперативніше та більше повноважень делегувалося на рівень правління.

 

Є певні перекоси й у структурі самого апарату управління Укрзалізниці. Багато дублюючих функцій у різних департаментах. Упевнений, тут є значний ресурс для економії та для того, щоб спрямовувати кошти на індексацію заробітної плати робітників: машиністів, колійників, диспетчерів та інших. Робити це саме зараз вкрай необхідно, аби працівники не мігрували за кордон, це питання безпеки галузі.

 

Ще одне важливе завдання у продовженні реформування — зменшення тягаря непрофільних активів. Я наполягаю на прискоренні процесу. Державний перевізник має виконувати свої головні функції та не відволікати інвестиції, потрібні для основної діяльності. У звітах компанії все виглядає гарно, але грошей постійно не вистачає на фінансування важливих проєктів. Зменшивши навантаження від непрофільних активів, за нашими розрахунками, можна вивільнити впродовж трьох—чотирьох років 8—10 млрд грн. Адже не секрет, що в господарстві Укрзалізниці багато різного: приміщення, що не використовуються, готелі, гаражі, колгоспи тощо. Для цього є різні шляхи: продаж, концесія, оренда. Кошти варто спрямувати на капіталізацію профільних активів. За приклад можна взяти й відомчі медичні заклади. За минулий рік тут згенеровано збитків на 25 % більше, ніж попереднього року. Можна було б покращити медичне страхування для залізничників. Ніхто не каже про продаж таких установ, але маємо шукати якісь шляхи підвищення їхньої ефективності.