Можливість вивізної роботи важлива для пілотного проєкту з приватною тягою
Учасники ринку пропонують УЗ варіант часткового вирішення проблеми дефіциту локомотивів.
В ході реалізації пілотного проекту з впровадження в Україні приватної локомотивної тяги бажано забезпечити вивізну роботу – вивезення маршрутів тепловозами вантажовідправника до найближчої станції примикання контактної мережі УЗ. У цьому зацікавлена більшість учасників експерименту, але є ймовірність, що в “Укрзалізниці” цього не врахують.
Як пише ЦТС, про це 27 лютого в своєму виступі на форумі “Залізниці України: розвиток та інвестиції” заявив Іван Остапченко, генеральний директор “Локо-Інвест” – дочірньої компанії “Лемтранс”.
“Існує ймовірність того, що вивізного роботи в експерименті ми не побачимо. А це, думаю, не менше 95% потенційних учасників. Ми настійно звертаємо увагу на вивізне роботу, як частина експерименту”, – сказав Остапченко.
При цьому він уточнив, що мова йде про вивезення маршрутів до найближчої станції примикання контактної мережі тепловозом вантажовідправника.
“Це дозволило б зменшити дефіцит тепловозів у УЗ, зняти питання щодо закупівлі, наявності запчастин і палива для цих тепловозів, звести інвестиції УЗ на додатковий локомотивний парк до нуля. Крім того, такий формат може працювати, як з прийняттям нового закону про залізничний транспорт і тарифами, так і без нього”, – вважають в “Локо-Інвест”.
Говорячи про пілотний проєкт в загальному, Іван Остапченко відзначив, що для учасників ринку в цілому і “Локо-Інвест” зокрема головна мета експерименту – “зрозуміти, як це працює, на практиці вирахувати” секретну “локомотивну складову, налагодити модель взаємодії з інфраструктурою, як повинна переходити відповідальність за вантаж, з’ясувати, що ж з нитками графіків насправді, в кінці кінців – скільки все це буде коштувати?”.
У свою чергу, керівник сектора “Транспорт” BRDO Владислав Притоманов акцентував на тому, що для потенційних учасників експерименту з приватної залізничною тягою перевезення локомотивами не ставлять за мету заробити гроші, а лише є способом забезпечити вивезення своєї продукції, з чим не завжди справляється УЗ.
“Тому прив’язка до малодіяльних ділянках або тепловозній тязі повністю суперечить ідеї експерименту. Так як бізнес тут не буде заробляти гроші – він навпаки буде їх витрачати, щоб забезпечити можливість вивезення свого товару”, – сказав Притоманов.
Нагадаємо, що 4 грудня 2019 року Кабмін прийняв постанову “Про реалізацію пілотного проєкту щодо допуску приватних локомотивів до роботи на окремих маршрутах на залізничних коліях загального користування”.
Пізніше був опублікований Порядок проведення пілотного проєкту. Згідно з Порядком, “пілот” реалізується в три етапи.
Перший етап – затвердження Міністерством інфраструктури тимчасового положення про порядок допуску приватних локомотивів, визначення переліку учасників експериментального проєкту і ділянки залізничних маршрутів для здійснення курсування приватних локомотивів. Другий етап – запуск і реалізація експериментального проєкту, моніторинг стану реалізації “пілота”. Третій – оцінка результатів експериментального проєкту і їх оприлюднення.
Проєкт положення, яке визначить порядок проведення експерименту з приватною залізничною тягою, зараз знаходиться на розгляді в МІУ.
Позначки: доповідь, Лемтранс, Локо-Інвест, Остапченко, пілотний проєкт, приватна тяга, Притоманов, спікер