На Одеській та Південній залізницях накопичилося 1958 завантажених залізорудними окатишами власних вагонів Полтавського ГЗК (ПГЗК) компанії Ferrexpo.
Про це повідомляє «Кременчуцька газета».
1482 вагона перебувають на станції Золотнішіно Південної залізниці, оскільки їх не приймає Одеська дорога. При цьому «покинутими», тобто залишеними на бічних коліях станції без локомотива, опинилися 689 вагонів. На Одеській залізниці перебувають ще 159 «покинутих» вагонів.
При цьому компанії «ТІС-Руда» і морпорт «Південний» щодня передають заявку на прийняття составів, в тому числі «покинутих».
Вагони із залізорудною сировиною розтавлені в протилежний від Одеської дороги бік, 530 вагонів стоять «покинутими» на станціях Полтавської та Сумської дирекцій «Укрзалізниці».
Це призводить до збільшення пробігу власних вагонів компанії на 40%. У зв’язку з цим ПГЗК опинився на межі вимушеного зупинення виробництва через відсутність вільних шляхів.
У зв’язку з цією ситуацією компанія надіслала листа голові правління АТ «Укрзалізниця» Євгену Кравцову.
«Нам незрозуміла позиція УЗ щодо дозволу на російський транзит, коли вітчизняний виробник несе прямі збитки з вини перевізника», – заявив Дмитро Спатарь, заступник голови правління ПрАТ «Полтавський ГЗК».
Підприємство просить Кравцова якомога швидше розібратися в ситуації та знайти вихід з критичного становища ГЗК, в якому він опинився через «Укрзалізницю».
Компанія Ferrexpo повідомляє, що українські порти завантажені російською рудою, через що виникають складнощі з експортом української продукції. Через діяльність двох державних транспортних підприємств – Укрзалізниці та Морського торгового порту Південний – у Полтавського ГЗК (ПГЗК, Горішні Плавні, входить до складу компанії Ferrexpo, мажоритарний акціонер якої екс-нардеп Костянтин Жеваго) виникли складнощі з експортом своєї продукції.
Як зазначає NV, причина у тому, що залізниця і порт Південний віддають перевагу перевезення і перевалки російської залізорудної сировини, що йде транзитом через територію України, що негативно відбивається на українських експортерах.
5 листопада Полтавська ГЗК відправив лист на ім’я міністра інфраструктури України Владислава Криклій. Його підписав Дмитро Спатарь, заступник голови правління ПГЗК з комерційних питань. У документі говориться, що на початку грудня намітилася тенденція по збільшенню транзитних вантажів російської залізорудної продукції через ДП МТП «Південний». Нібито це відбувається за рахунок зменшення місячних обсягів відвантаження окатишів Полтавського ГЗК на експорт.
У листі наголошується, що тижнем раніше в Міністерстві інфраструктури України (МІУ) відбулася нарада, на якому домовилися зменшити обсяги транзитних вантажів, що проходять в грудні через цей порт, з 240 тис. Тонн до 40 тис. Тонн.
У Полтавському ГЗК повідомили, що в листопаді-грудні заявили для відвантаження на адресу ДП МТП Южний трохи більше 300 тис. Тонн продукції. «Станом на 5 грудня 2019 року в АС Месплан (автоматизована система з планування перевезень) Укрзалізниці погоджено лише 7650 тонн», – повідомив Дмитро Спатарь, додавши, що на 21-25 грудня 2019 року вже номіновано судно Iron Destiny, яке повинно вивезти 96 тис. тонн окатишів ПГЗК.
Однак, за даними топ-менеджера Полтавського ГЗК, 5 грудня в системі УЗ з’явилися додаткові плани на російські транзитні вантажі об’ємом 200 тис. Тонн через цей же порт.
На запит в Укрзалізницю за роз’ясненням ситуації, повідомили, що компанія готова відправляти обсяг вантажів, який заздалегідь узгоджений і підтверджений портом. «На згаданому в листі нараді порт Південний заявив, що він готовий приймати 1 млн 300 тис. Вантажів. Зокрема, 1 млн 60 тис. Тонн – для українських виробників, 240 – транзитні вантажі. На даний момент Полтавський ГЗК заявив в 5,3 рази більший обсяг, ніж готовий прийняти порт, а саме – 319 тис. Тонн руди. Тому Полтавському ГЗК узгоджений обсяг в 60 тис. Тонн – цей показник відповідає раніше узгодженим планом.
Як вдалося з’ясувати, така розбіжність у заявах Полтавського ГЗК і Укрзалізниці виникло не випадково. І свою роль в конфлікті зіграли, як ситуація на глобальному ринку ЗРС, так і інші гравці портової галузі України.
Слід зазначити, що в акваторії морського порту Південний, який є філією Адміністрації морських портів України, працює кілька компаній-стивидоров, які мають статус портового оператора. Ефективно перевантажувати великі обсяги залізної руди можуть державне підприємство МТП Південний і термінали групи компаній ТІС Андрія Ставніцера і Єгора Гребенникова.
У прес-службі ТІС відповіли, що претензія Полтавського ГЗК стосується саме ДП, яке підпорядковується Міністерству інфраструктури України, тому вони не прокоментують відвантаження транзитної руди. В ДП МТП Южний не змогли надати коментар.
В АМПУ повідомили, що не мають інформації про діяльність кожного терміналу окремо. Однак Адміністрація веде загальну статистику за обсягами перевалки вантажів через свої філії. Згідно з її даними, зростання перевалки транзитних вантажів в акваторії філії Південний намітився ще на початку літа. Так, якщо в травні було перевантажено 55 тис. Тонн неукраїнської руди, то в серпні і вересні цей показник перевищив 740 тис. Тонн. У жовтні скоротився до 530 тис. Тонн. Сумарно за 10 місяців обсяг перевалки транзитної руди тут перевищив 3,5 млн тонн.
Як вдалося з’ясувати, одним з основних відправників такої продукції є російська група Металоінвест Алішера Усманова. Джерело, наближене до групи Ferrexpo, на умовах анонімності повідомив, що до транзиту російської руди може мати відношення портовий оператор Портінвест, який входить до групи СКМ Ріната Ахметова.
У Портінвест підтвердили, що експедируються таку продукцію. Але додали, що це відбувається вже багато років і вони не єдиний великий гравець в цьому сегменті. До того ж транзитна руда йде не тільки через причали порту Південний.
Дійсно, згідно з офіційним повідомленням госстівідора МТП Південний, через його потужності в жовтні пройшло тільки 349 тис. Тонн всіх транзитних вантажів.
