Стратегія УЗ: підготовка до конкуренції на ринку та клієнтоорієнтовний підхід
Стратегію АТ «Укрзалізниця» на 2019—2023 рр. на початку квітня було офіційно передано на погодження Кабінету Міністрів України.
«Очікуємо на погодження стратегії АТ «Укрзалізниця» акціонером — Кабінетом Міністрів України. Після цього її затвердить наглядова рада акціонерного товариства, й документ набере чинності, — повідомив голова правління товариства Євген Кравцов. — У стратегії відображена модель Укрзалізниці як вертикально інтегрованої компанії, окреслені основні підходи до формування корпоративних політик, визначені принципи соціального розвитку».
Як повідомив Магістралі один із розробників документа, заступник директора Департаменту стратегічного розвитку та планування АТ «Укрзалізниця» Олександр Карначев, переданий до Уряду проект розроблено з урахуванням усіх коментарів причетних міністерств та очікувань акціонера:
«Стратегія враховує імплементацію норм директив ЄС, згідно із зобов’язаннями, котрі взяла на себе Україна в Угоді про асоціацію. Крім того, документ узгоджений із проектом основних засад здійснення державної власності щодо АТ «Укрзалізниця», який має бути затверджений Урядом найближчим часом, а також проектом нового закону «Про залізничний транспорт», що нині розглядається Верховною Радою».
Яка мета?
Визначальними прописані шість рівнозначно пріоритетних цілей акціонерного товариства. Це — забезпечення потреби країни у перевезеннях, покращення фінансово-економічної стабільності національного перевізника та галузі загалом, інвестування в модернізацію парку, підвищення рівня безпеки, покращення привабливості АТ «Укрзалізниця» як роботодавця, вдосконалення якості управління та реформування.
Переваги «Укрзалізниця є національним лідером в квазімонополістичній структурі залізничних перевезень і ринку логістики, який забезпечує 65 % вантажообігу та 35 % перевезень пасажирів країни».
Слабкі сторони — високий рівень зношеності основних фондів та недостатній рівень інвестицій у минулому, значне боргове навантаження, відсутність можливості залучення приватних інвестицій через законодавчі обмеження та ін.
Не розвивалися додаткові послуги та міжнародна діяльність, тому Укрзалізниця слабо представлена в деяких сегментах залізничного ринку та поступово втрачає сегменти ринку, в яких протягом тривалого часу займала монопольне становище.
Підсилювати позиції компанії передбачається за рахунок ринкових механізмів (наприклад взаєморозрахунки між вертикалями та розподіл фактичних витрат за видами діяльності, державно-приватне партнерство, лібералізація тарифів) і реформування. У стратегії передбачена підготовка до конкуренції на ринках, що не належать до сфери природної монополії.
Чотири кити реформування
Майбутнє Укрзалізниці передбачене у формі вертикально інтегрованої структури, що має чотири напрями основної діяльності (вантажні й пасажирські перевезення та їхні невід’ємні функції — інфраструктура та виробництво), а також – корпоративний центр і окремо непрофільні активи. Стратегія передбачає подальшу централізацію функцій управління та дерегуляцію тарифів, покращення клієнтоорієнтованості.
Вантажні перевезення – найважливіша стаття доходів.
За цим напрямом намічено виокремлення компанії-перевізника — UZ Cargo. Серед основних його завдань — впровадження комплексного обслуговування клієнтів за принципом «єдиного вікна». Намічений також очікуваний ринком перехід від пропозиції «традиційні транспортні послуги» до «задоволення логістичних потреб клієнта з одночасним скороченням витрат і підвищенням дохідності його бізнесу».
Вертикаль пасажирських перевезень розглядається під кутом зменшення збитковості та отримання доходів. Адже на залізничні перевезення в Україні є стабільно високий попит.
Стратегія передбачає формування системи угод з органами місцевої влади на організацію перевезень у приміському сполученні, а також оновлення парку пасажирського та моторвагонного рухомого складу за рахунок коштів бюджетів.
Проекти високошвидкісного пасажирського руху, згідно зі стратегією, можливо реалізовувати за участі у відповідних державних програмах.
До сильних сторін майбутньої інфраструктурної вертикалі проектом документа віднесено наявність розвиненої системи електрифікованої залізничної мережі, яка забезпечує майже 90 % вантажних перевезень із меншою собівартістю порівняно з тепловозною тягою. З іншого боку, значна частина колійної інфраструктури потребує різних видів ремонту, має багато обмежень швидкості для поїздів, що збільшує експлуатаційні витрати та зменшує пропускну спроможність дільниць. Є питання щодо ефективності праці через застаріле обладнання й інструмент.
У плані впровадження ринкових механізмів намічена розробка Network Statement (комерційна пропозиція оператора інфраструктури, яка описує наявність пропускної спроможності, технічні вимоги для перевізників, тарифи й алгоритм отримання доступу до інфраструктури залізничного транспорту загального користування). Не обійшли увагою розробники і необхідність відміни земельного податку для залізничного транспорту.
Стосовно вертикалі «Виробництво та сервіс» передбачена оптимізація системи ремонту рухомого складу шляхом спеціалізації підрозділів на певних запчастинах, збільшення міжремонтних термінів експлуатації. Намічено пошук партнерів та інвесторів для реалізації цих завдань.
Корпоративний центр, або адміністрація – система управління компанією будуватиметься на основі єдиних бізнес-процесів. Передбачено визначення ключових показників ефективності (КПЕ) для кожного підрозділу, проведення регулярної оцінки якості корпоративного управління незалежним консультантом. У плані боротьби з негативними явищами — усунення дублювання функцій.
Ініціативи та критерії
Серед ключових стратегічних ініціатив (а їх загалом дев’ять), окрім реорганізації за напрямами діяльності, є впровадження довгострокової інвестиційної програми, раціоналізація мережі та виробничих підрозділів компанії, запровадження нової системи управління перевезеннями, встановлення обґрунтованих тарифів, боротьба з корупцією та ін.
Наголошується, що тарифи (як регульовані, так і вільні) мають базуватися на однакових принципах: покривати витрати на утримання, функціонування та відновлення протягом життєвого циклу основних фондів і містити обґрунтований рівень рентабельності; регулярно переглядатися відповідно до ринкових коливань. Найкращим підходом до цього є прив’язання тарифів до індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ), що також дає змогу деполітизувати процедуру узгодження.
З іншого боку, тарифи мають бути зрозумілими та логічними, для чого передбачене проведення реформи системи їх утворення відповідно до вимог євродиректив. У них, зокрема, прописаний розподіл вартості доступу до інфраструктури та перевезення.
Заплановано також усунення різниці у вартості перевезення за тарифними класами вантажів. Намічено проаналізувати можливість запровадження окремих розцінок для маршрутних відправлень, а також поширення практики продажу товарів та послуг із використанням електронних аукціонів.
У рамках довгострокової інвестиційної програми планується надати пріоритет придбанню сучасного рухомого складу, модернізації систем сигналізації та зв’язку, безпеки, запровадженню ІТ-систем та інших інновацій. Тобто того, що відкриває можливості для збільшення ефективності. Серед першочергових завдань — усунення нагромадженого недоінвестування минулими роками в залізничну інфраструктуру, збільшення якості та продуктивності рухомого складу, особливо тягового. Досягти цього передбачається шляхом укладення довгострокових рамкових угод із ключовими виробниками.
Окремою ініціативою є раціоналізація наявної мережі, що (як зазначається у стратегії) побудована для забезпечення потреб уже не існуючої економічної моделі, із обсягами перевезень в 3 рази більшими, ніж нині генерує країна. Крім того, йдеться про вирішення питання малодіяльних залізничних колій.
Як говориться у стратегії, традиційно залізничний транспорт в Україні був монополією, котра очікувала, що клієнти (як у вантажних, так і у пасажирських перевезеннях) самі будуть знаходити шляхи взаємодії для отримання послуг. Отже, однією з основних цілей реформи є зміна менталітету компанії на клієнтоорієнтований. Для цього планується утворити офіс з обслуговування ключових вантажовідправників (приблизно 80 % ринку), а також проводитиметься регулярна оцінка рівня задоволеності клієнтів. Протягом 2019—2021 рр. також передбачається створити головний центр управління перевезеннями.
У стратегії йдеться і про такі ініціативи, як запровадження системи трирічного фінансового планування, централізація платежів і функції постачання, розробка методики віднесення активів до профільних й непрофільних, створення системи технічних стандартів товариства, впровадження системи управління екологічного менеджменту відповідно до міжнародних стандартів ISO 14000, сертифікація системи закупівель і багато іншого.
У плані соціальної політики зазначене «підвищення заробітної плати на основі збільшення продуктивності праці» та запровадження єдиного колективного договору АТ «Укрзалізниця».
Антикорупційна діяльність передбачає принцип «нульової толерантності» до зловживань із подальшою можливістю припинення трудового договору або звільнення у разі відповідних порушень, посилення взаємодії з правоохоронними органами.
Контроль виконання
Після затвердження стратегію планується опублікувати та презентувати ключовим групам зацікавлених сторін. Згідно з документом, будуть розроблені конкретні заходи зі впровадження. Передбачено контроль виконання з боку органів управління товариства, періодичну звітність і публічне обговорення результатів, зазначені критерії оцінки реалізації того чи іншого напряму стратегії.
