Укрзалізниця та машинобудівники озвучили інструменти осучаснення тяги

Товариство приділятиме більше уваги капітальним ремонтам локомотивів на афілійованих підприємствах. Проте глибока реновація техніки — справа ринку, який має допомогти у модернізації виробничих потужностей вітчизняних машинобудівників. Про це повідомив член правління АТ «Укрзалізниця» Франтішек Буреш під час круглого столу «REіндустріалізація — локалізація складної техніки», що проходив минулого тижня в межах виставки Rail Expo 2020.

Франтішек Буреш зазначив, що парк локомотивів державної компанії зношений більш ніж на 98 %. За його словами, стан техніки у багатьох випадках незадовільний через постійні скорочення капітальних вкладень на ремонти упродовж багатьох років. І це одна із причин пожеж на локомотивах.

Акцент на заводи

Оновлювати рухомий склад планується за трьома рівнозначними напрямами: капітальні ремонти, глибока модернізація, придбання нової техніки. «Аби рухомий склад був на європейському рівні, потрібно інвестувати у ремонти упродовж року 7 млрд грн. Проте дуже малий відсоток від цієї суми вкладався», — зазначив він. За словами члена правління товариства, для збільшення інвестицій нині Укрзалізниця «скорочує зайві витрати та акцентує увагу на локомотиворемонтних заводах». Зокрема, зусилля спрямовані на збільшення замовлень на капітальні ремонти на базі цих підприємств.

Водночас глибоку модернізацію локомотивів із заміною двигунів та іншого обладнання заводи Укрзалізниці робити не в змозі через відсутність технічної бази, технологій та коштів. Цей напрям оновлення рухомого складу, на думку Франтішека Буреша, мають забезпечити сторонні комерційні підприємства.

Від вітчизняних машинобудівних підприємств у кооперації із провідними світовими виробниками залізничної техніки очікують і рішень щодо виготовлення нових локомотивів. Відсоток локалізації, за словами Франтішека Буреша, може сягати 35 %.

«Процес локалізації може зайняти до півтора року. Українські виробники повинні вже зараз починати проходити весь шлях аудитів,
контролю якості та сертифікації. Цей шлях важкий, але без нього ніяк», — зазначив він, наголосивши на тому, що насамперед потрібна висока якість. Важливим також при закупівлі необхідного устаткування є гарантування технічного й сервісного обслуговування.

Іноземні компанії готові до локалізації

Присутні на заході представники двох великих європейських компаній з випуску локомотивів висловили готовність співпрацювати із українськими виробниками.

«Локалізація — стандартний варіант роботи нашої компанії в усьому світі», — повідомив директор департаменту Siemens Ukraine Дмитро Чорненький. Він навів приклад уже реалізованого в минулі роки проєкту створення електровоза ДС3, в якому частка продукції вітчизняних виробників становила 60 %. Проте, за словами фахівця, необхідна програма державної підтримки, адже інвестиції у придбання та розвиток виробництва локомотивів є дуже дорогими.

Співпрацює із вітчизняними виробниками залізничної продукції і компанія Alstom. Директорка з розвитку бізнесу в Європі Флоранс Дюфур повідомила, що з українськими заводами підписано 30 договорів на постачання продукції для виготовлення рухомого складу на підприємствах міжнародної корпорації. Йдеться про сигнальне обладнання, колеса, металопродукцію тощо.

Цікаві дані навів генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. На його думку, нині є можливість локалізації в Україні виробництва електровозів на рівні понад 50 %. У цьому процесі можуть бути задіяні 150 вітчизняних підприємств, які в ході реалізації проєкту задіють 4,8 тис. нових робочих місць. У результаті цього суттєво збільшаться відрахування податків до державного бюджету.

Про підтримку обовʼязкової локалізації висловилися під час круглого столу представники українських виробників, зокрема ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».

Член правління АТ «Укрзалізниця» Франтішек Буреш:

«Для Укрзалізниці та світових виробників на першому місці — якість локальної продукції. Без цього жоден світовий виробник не прийде на український ринок. Без локалізації не вдасться розвивати виробництво, а національні виробники можуть втратити компетенцію та працівників».