Залізничний коридор Запоріжжя – Маріуполь є частиною Транс’європейської транспортної мережі TEN-T. Електрифікація та розбудова цієї залізничної ділянки значно покращить вантажні перевезення в напрямку портів Маріуполь та Бердянськ. Зацікавленість Європейської сторони підвищує шанси на фінансування проєкту за рахунок кредиту ЄІБ та ЄБРР.

17 червня 2020 року відбулось онлайн обговорення попереднього техніко-економічного обгрунтування підвищення пропускної спроможності та електрифікації залізниці Запоріжжя – Маріуполь за участі першого заступника Міністра інфраструктури України Дмитра Абрамовича, представників АТ “Укрзалізниця”, Делегації Європейського Союзу та Європейського інвестиційного банку в Україні.

Залізничний коридор Запоріжжя-Маріуполь є альтернативою маршруту, який проходить через Донецьк і наразі належить до тимчасово окупованої території. Створення найкоротшого маршруту за рахунок «головного прямого коридору» через Запоріжжя – Пологи – Комиш-Зорю – Волноваху та Маріуполь сприятиме довгострокового розвитку для вантажних і пасажирських перевезень. Скорочення часу – близько 1,5 години.

Довгострокову сталість перевезень цим коридором можуть забезпечити електрифікація та збільшення пропускної спроможності цієї залізничної лінії.  Вартість реалізації проєкту складає від 170 млн євро (капітальний ремонт та роз’їзди) до 380 млн євро (електрифікація та двоколійність). Для цього потрібно ретельно проаналізувати перспективу розвитку пасажирських та вантажних перевезень, щоб приймати рішення про обсяг інвестицій та кредитного фінансування.

Пре-ТЕО було підготовлено експертами проєкту технічної допомоги ЄС “Менеджмент циклу інфраструктурного проєкту” разом за представниками Придніпровської та Донецької філій АТ “Укрзалізниця”. Зазначене спільне дослідження стало успішним прикладом всебічного застосування методологій управління циклом інфраструктурного проєкту та пропонує якісну модель аналізу майбутніх інфраструктурних проєктів.

Через брак пропускної спроможності на одноколійних ділянках між Комиш-Зорею та Запоріжжям, Укрзалізниця направляє потяги іншими залізничними гілками, які є непрямим маршрутом, пояснює Віктор Довгань, радник міністра інфраструктури України. Пасажирські потяги далекого сполучення пускають південним коридором (який довший на 27 км) + зміна локомотивів (мінімум 20 хв); переформування потягу, щоб забезпечити оптимальну вагу та використання ниток графіку; кілька залізничних «вузлів» або маневрових парків перевантажені (Пологи, Волноваха), оскільки виконується багато маневрових операцій.

Для забезпечення попиту на перевезення сьогодні не вистачає локомотивів (приблизно 15). Протягом рейсу двічі виконується зміна локомотивів (електровоз на тепловоз, тепловоз на електровоз), що впливає на час. Різні тягові показники (від 3800 до 5000 т, від 41 до 54 вагонів), через що відбувається переформування потягу під час рейсу. Тобто проєкт електрифікації залежить від іншого інвестиційного проєкту Укрзалізниці (конкурс оголошено) – закупівлі та спільного виробництва електровозів.

Основна частина вантажних перевезень пов’язана з компанією «МЕТІНВЕСТ» (32 млн т у 2019 р.), що становить понад 90% загальних обсягів. Інші перевезення (зерно, промислова продукція, харчова продукція) є незначними (максимум 2,5 млн т) щодо  обсягів вантажів та кількості потягів.

Обсяги пасажирських перевезень далекого сполучення демонструють зростання майже в чотири рази у порівнянні з 2015 р. Це зростання переважно обумовлено реорганізацією перевезень, яку провела Укрзалізниця, коли з 2015 р. пасажирський рух пішов через Запоріжжя замість Донецька (тимчасово окупована територія).

Вартість реалізації проєкту становить від 170 млн євро (капітальний ремонт та роз’їзди) до 380 млн євро (електрифікація та двоколійність). Потрібно ретельно проаналізувати перспективу розвитку пасажирських та вантажних перевезень, щоб ухвалювати рішення про обсяг інвестицій та кредитного фінансування.